Бояро-Лежачі

Боя́ро-Лежачі́ (в минулому — Боярські Лежачі) — село в Україні, у Новослобідській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 459 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Бояро-Лежачівська сільська рада.

село Бояро-Лежачі
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Конотопський район
Тер. громада	Новослобідська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA59020110020066990
Облікова картка	Бояро-Лежачі
Основні дані
Населення	459
Поштовий індекс	41552
Телефонний код	+380 5442
Географічні дані
Географічні координати	51°16′8″ пн. ш. 34°12′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	134 м
Водойми	р. Сейм
Відстань до районного центру	22 км
Найближча залізнична станція	Ворожба
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	41530, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Нова Слобода, вул. Центральна, буд. 3
Карта
Бояро-Лежачі
Бояро-Лежачі
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бояро-Лежачі (значення).

Географія

Село Бояро-Лежачі знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Дорошівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Манухівка, на протилежному березі — село Рижівка (Сумський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч із селом проходить кордон з Росією, на російській стороні знаходяться селище міського типу Тьоткіно і село Попово-Лежачі.

До райцентру відстань становить 22 км.

Фауна

У річці Вир біля села живуть червонокнижні тварини - хохулі руські^[1].

Історія

Перша офіційна згадка про село знаходиться у переписній книзі Підгорного стану Путивльського повіту за 1646 рік, у якій, зокрема, зазначається, що 2/3 села належали поміщикам Трифановим.

Джерелом творення назви послужила та обставина, що землі, на яких розкинулося село, належали боярам (тобто лежали на боярах).

За даними на 1862 рік у власницькому селі Лежачі Боярські Путивльського повіту Курської губернії мешкало 758 осіб (373 чоловіків та 385 жінок), налічувалось 48 дворових господарств, існувала православна церква^[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках^[3], встановлено імена щонайменше 6 жертв-жителів села^[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Новослобідської сільської громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Путивльського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району^[6].

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Вдень 23 квітня 2022 року зі сторони Російської Федерації здійснено артилерійський обстріл прикордонного села Бояро-Лежачі Новослобідської сільської громади. В результаті цього були пошкоджені території приватних будинків. Обійшлося без жертв^[7].

24 червня 2024 року за інформацією ОК «Північ» населений пункт зазнав обстрілів з боку російського агресора. Зафіксовано 4 вибухи, ймовірно міномет 120 мм^[8].

28 червня 2024 року у селі пошкоджений житловий будинок. Ймовірно вдарила російська ствольна артилерія^[9].

19 липня 2024 року російські війська обстріляли село. Зафіксовано 4 вибухи, ймовірно міномет 60 мм; 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон. В результаті обстрілу отримала поранення 1 цивільна особа^[10].  

28 липня 2024 року село знову обстріляли російські агресори. Зафіксовано 1 вибух, ймовірно скид ВОГ з БПЛа; 2 вибухи, ймовірно міномет 120 мм^[11].  

2 серпня 2024 року близько 18 години російські війська ударили по селу FPV-дронами. Один з них влучив у житловий будинок. Поранені брат та сестра^[12].

5 серпня 2024 року війська російського агресора обстріляли село. Зафіксовано 2 обстріли: 3 вибухи, ймовірно скид ВОГ з БПЛа^[13].   

10 серпня 2024 року село знову зазнало ворожих російських атак. Як повідомили в оперативному командуванні «Північ» зафіксовано 5 вибухів, ймовірно міномет 120 мм^[14].

11 серпня 2024 року село обстріляв агресор. Як повідомили в оперативному командуванні «Північ» зафіксовано 2 вибухи, ймовірно ствольна артилерія 122 мм; 14 вибухів, ймовірно міномет 120 мм; 2 вибухи, ймовірно КАБ; 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон^[15].   

14 серпня 2024 року село зазнало чергової атаки агресора. Оперативне командування «Північ» зафіксувало 2 обстріли: 8 вибухів, ймовірно міномет 120 мм; 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон^[16].   

26 серпня 2024 року російські загарбники продовжували обстрілювати прикордонні території Сумської області. Зокрема в селі було зафіксовано 3 вибухи, ймовірно міномет 120 мм^[17].     

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 662 особи, з яких 293 чоловіки та 369 жінок.^[18]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 458 осіб.^[19]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[20]

Мова	Відсоток
українська	92,37 %
російська	6,10 %
вірменська	0,87 %
молдовська	0,44 %
інші	0,22 %

Економіка

• Місцевий пункт перетину кордону «Тьоткіне-Бояро-Лежачі».
• «ПРИСЕЙМСЬКЕ», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Будинок культури.

Пам'ятки

• «Середньосеймський» — державний ландшафтний заказник, площа — 693 га, унікальні заливні природні комплекси річки Сейм з переважно луговою рослинністю, заливними лісами і численними водоймами. Масив має велику водоохоронну цінність. Місце, де збереглася хохуля звичайна — вид, занесений в міжнародну Червону книгу. Тут ростуть реліктовий папороть страусине перо і коручка широколиста — вид, занесений до Червоної книги України.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область