Боя́ро-Лежачі́ (в минулому — Боярські Лежачі) — село в Україні, у Новослобідській сільській громаді Конотопського району Сумської області. Населення становить 459 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Бояро-Лежачівська сільська рада.
| село Бояро-Лежачі | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Тер. громада | Новослобідська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020110020066990 |
| Облікова картка | Бояро-Лежачі |
| Основні дані | |
| Населення | 459 |
| Поштовий індекс | 41552 |
| Телефонний код | +380 5442 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°16′8″ пн. ш. 34°12′24″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
134 м |
| Водойми | р. Сейм |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Найближча залізнична станція | Ворожба |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41530, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Нова Слобода, вул. Першотравнева, буд. 3 |
| Карта | |
 Бояро-Лежачі | |
 Бояро-Лежачі | |
| Мапа | |
 | |
Географія
Село Бояро-Лежачі знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Дорошівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Манухівка, на протилежному березі — село Рижівка (Сумський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч із селом проходить кордон з Росією, на російській стороні знаходяться селище міського типу Тьоткіно і село Попово-Лежачі.
До райцентру відстань становить 22 км.
Фауна
У річці Вир біля села живуть червонокнижні тварини - хохулі руські[1].
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перша офіційна згадка про село знаходиться у переписній книзі Підгорного стану Путивльського повіту за 1646 рік, у якій, зокрема, зазначається, що 2/3 села належали поміщикам Трифановим.
Джерелом творення назви послужила та обставина, що землі, на яких розкинулося село, належали боярам (тобто лежали на боярах).
За даними на 1862 рік у власницькому селі Лежачі Боярські Путивльського повіту Курської губернії мешкало 758 осіб (373 чоловіків та 385 жінок), налічувалось 48 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[3], встановлено імена щонайменше 6 жертв-жителів села[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Новослобідської сільської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Путивльського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[6].
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Вдень 23 квітня 2022 року зі сторони Російської Федерації здійснено артилерійський обстріл прикордонного села Бояро-Лежачі Новослобідської сільської громади. В результаті цього були пошкоджені території приватних будинків. Обійшлося без жертв[7].
24 червня 2024 року за інформацією ОК «Північ» населений пункт зазнав обстрілів з боку російського агресора. Зафіксовано 4 вибухи, ймовірно міномет 120 мм[8].
28 червня 2024 року у селі пошкоджений житловий будинок. Ймовірно вдарила російська ствольна артилерія[9].
19 липня 2024 року російські війська обстріляли село. Зафіксовано 4 вибухи, ймовірно міномет 60 мм; 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон. В результаті обстрілу отримала поранення 1 цивільна особа[10].
28 липня 2024 року село знову обстріляли російські агресори. Зафіксовано 1 вибух, ймовірно скид ВОГ з БПЛа; 2 вибухи, ймовірно міномет 120 мм[11].
2 серпня 2024 року близько 18 години російські війська ударили по селу FPV-дронами. Один з них влучив у житловий будинок. Поранені брат та сестра[12].
5 серпня 2024 року війська російського агресора обстріляли село. Зафіксовано 2 обстріли: 3 вибухи, ймовірно скид ВОГ з БПЛа[13].
10 серпня 2024 року село знову зазнало ворожих російських атак. Як повідомили в оперативному командуванні «Північ» зафіксовано 5 вибухів, ймовірно міномет 120 мм[14].
11 серпня 2024 року село обстріляв агресор. Як повідомили в оперативному командуванні «Північ» зафіксовано 2 вибухи, ймовірно ствольна артилерія 122 мм; 14 вибухів, ймовірно міномет 120 мм; 2 вибухи, ймовірно КАБ; 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон[15].
14 серпня 2024 року село зазнало чергової атаки агресора. Оперативне командування «Північ» зафіксувало 2 обстріли: 8 вибухів, ймовірно міномет 120 мм; 1 вибух, ймовірно ФПВ-дрон[16].
26 серпня 2024 року російські загарбники продовжували обстрілювати прикордонні території Сумської області. Зокрема в селі було зафіксовано 3 вибухи, ймовірно міномет 120 мм[17].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 662 особи, з яких 293 чоловіки та 369 жінок.[18]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 458 осіб.[19]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[20]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,37 % |
| російська | 6,10 % |
| вірменська | 0,87 % |
| молдовська | 0,44 % |
| інші | 0,22 % |
Економіка
- Місцевий пункт перетину кордону «Тьоткіне-Бояро-Лежачі».
- «ПРИСЕЙМСЬКЕ», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Будинок культури.
Пам'ятки
- «Середньосеймський» — державний ландшафтний заказник, площа — 693 га, унікальні заливні природні комплекси річки Сейм з переважно луговою рослинністю, заливними лісами і численними водоймами. Масив має велику водоохоронну цінність. Місце, де збереглася хохуля звичайна — вид, занесений в міжнародну Червону книгу. Тут ростуть реліктовий папороть страусине перо і коручка широколиста — вид, занесений до Червоної книги України.
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.