Боришківці (Кам'янець-Подільський район)
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бори́шківці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Боришківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька |
Район | Кам'янець-Подільський |
Тер. громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020230030069958 |
Основні дані | |
Засноване | 1405 |
Населення | 508 |
Площа | 1,412 км² |
Густота населення | 359,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32318 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°42′48″ пн. ш. 26°41′5″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
309 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32309, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район, с. Слобідка-Кульчієвецька |
Карта | |
Мапа | |
За переказами місцевих жителів, Боришківці здобули свою назву від першого поселенця чи засновника села — якогось Бориса, якого називали Боришком.
Подільське село Боришківці розташоване в південо-західній частині України за 7,5 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. В північно-східному напрямку село межує з лісовим масивом, на північно-західній стороні околиці села розташована «Товтра Висока», з якої відкривається чудовий краєвид на довколишню місцевість.
Боришківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
На околиці Боришківців проходить Траянів вал Подністров'я.
Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Кам’янецькому замкові.[1]
Церква Різдва Богородиці заснована в 1722 році – дерев’яна триверха споруда. Під час ремонту 1752 року перероблена на одно-верху.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
6 листопада 2005 року урочисто відзначено 600-річчя села.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Ікони Божої Всіх Скорботних Радість у селі Боришківці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.
За даними на 1998 рік: дворів — 231, мешканців — 538.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.[4]
Згідно перепису 2015 року селі проживало 523 особи, населення села збільшилось на 3,56 % порівняно зі 2001 роком та скоротилось 2,79 % з 1998.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,21 % |
російська | 0,79 % |
1884 року в Боришківцях відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти.
1 вересня 1976 року відкрито нову школу (добудовану до старої). Діти із двозмінного навчання перейшли на однозмінне. Сьогодні в селі загальноосвітня школа I—II ступенів.
У 1975—1980 роках у школі вчителем математики працював подільський краєзнавець Олег Будзей.
У селі народилися:
Восени 2006 року головну вулицю села названо іменем Григорія Костюка.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на північно-західній околиці знаходиться «Товтра Висока».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.