Loading AI tools
угорський і український філолог-славіст, літературознавець, перекладач, етнограф та історик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шандор Бонкало | |
---|---|
угор. Bonkáló Sándor | |
Народився | 22 січня 1880 Рахів, Комітат Мармарош, Королівство Угорщина, Австро-Угорська імперія |
Помер | 3 листопада 1959 (79 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка |
Поховання | Фаркашреті[1] |
Країна | Австро-Угорщина → Угорщина |
Національність | українець |
Діяльність | перекладач, славіст, філолог, літературознавець, викладач університету, літературознавець |
Alma mater | Будапештський, Лейпцизький та Петербурзький університети |
Галузь | літературознавство |
Заклад | Будапештський університет |
Посада | завідувач кафедри української та російської мов і літератур |
Ша́ндор (Олекса́ндр Олекса́ндрович) Бо́нкало (псевдонім — Рахівський, Bon; 22 січня 1880, с. Рахів, Комітат Мармарош — 3 листопада 1959, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський і український філолог-славіст, літературознавець, перекладач, етнограф та історик Закарпаття, педагог. Дійсний член НТШ у Львові з 1918.
Ш.Бонкало народився. в м. Рахів у сім'ї вчителя.
Закінчив Рахівську початкову школу. Потім навчався у гімназії і духовній семінарії — в Ужгороді. Також вивчав слов'янську філологію в Будапештському, Лейпцизькому та Санкт-Петербурзькому університетах у видатних учених О.Аштота, О.Шахматова та Я.Бодуена-де-Куртене.
У 1905—1916 роках Ш.Бонкало викладав у мадярських гімназіях міст Сегеда, Дьйондьйоша і Залаегерсега в Угорщині.
З 1917 — професор кафедри російської мови і літератури Будапештського університету. У 1919 році він був призначений професором новоствореної (єдиної в Угорщині) кафедри української та російської мов і літератур того ж університету. В 1924 р. пішов у відставку через закриття кафедри урядом М.Горті. Після відновлення очолював кафедру з 1945 до 1948 рр.
Ш.Бонкало підготував діалектну читанку для українських шкіл.
Досліджував діалектологію, етнографію, культурологію Закарпатської України, історію російської, української та закарпатської літератур.
Переклав угорською мовою ряд творів російських письменників, зокрема, «Анну Кареніну» Льва Толстого (1928), твори Федора Достоєвського; окремі вірші О.Духновича та Ю.Боршош-Кум'ятського (1934). Також написав статті про угорський переклад поезій Тараса Шевченка та про ювілей Івана Котляревського (1939).
Писав переважно угорською мовою, а також « язичієм» («Из околицы Вышной Тисы», 1906), українською («Виїмки із угорсько-руського письменства XVII—XVIII вв.», 1919) та німецькою («Die ungarn ndischen Ruthenen», «Beitrage zur ukrainischen Ruthenen», 1921)[2] мовами:
Автор праць про українські закарпатські говірки та літературу:
Ш.Бонкало помер на 80-му році життя у м. Будапешт (Угорщина)[3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.