Католицька діоцезія у Франції З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бове́зька діоце́зія (лат.Dioecesis Bellovacensis; фр.Diocèse de Beauvais) — єпископство (діоцезія) Римо-Католицької Церкви у Франції, в Пікардії, з центром у місті Бове. За переказом, заснована святим Лукіаном Бельгійським в ІІІ столітті. Головним храмом є Бовезький кафедральний собор Святого Петра. Очолювалася єпископами Бовезькими, що з 1015 року одночасно мали титул графів Бовезьких і були перами Франції; брали участь у церемонії коронації французького короля, несучи королівську мантію. Першим єпископом вважається Лукіан. Фактично припинила існування 1790 року внаслідок Французької революції, згідно з Цивільним устроєм духовенства. Інкорпорована до складу департаменту Уаза. 1802 року увійшла до складу Ам'єнської діоцезії, але 1822 року відновлена. 1851 року розширена за рахунок приєднання теренів колишніх єпископств Нуайону й Санлісу; стала називатися Бове-Нуайон-Санліська діоцезія (лат.Dioecesis Bellovacensis, Noviomensis et Silvanectensis; фр.Diocèse de Beauvais, Noyon et Senlis). Єпископ Бове, Нуайрна і Санліса є суфраганомРеймського архієпископа. Інша назва — Бовезьке єпископство.