Боббі Гендерсон

Боббі Гендерсон (англ. Bobby Henderson, нар. 18 липня 1980 року, Роузбург, Орегон, США) — американський фізик, засновник пародійної релігії пастафаріанство^[1][2][3].

Боббі Гендерсон
Народився	18 липня 1980(1980-07-18) (44 роки) Роузбург, Орегон, США
Країна	США
Діяльність	науково-педагогічний працівник, письменник, фізик
Alma mater	Roseburg High Schoold (1999) і Орегонський державний університет (2003)
Magnum opus	Летюче Локшинне Чудовисько, Євангеліє Летючого Локшинного Чудовиськаd і пастафариянство
Конфесія	пастафариянство

Життєпис

Випускник Університету штату Орегон за спеціальністю фізика.

Пастафаріанство

Докладніше: Пастафаріанство

Боббі Гендерсон заснував пастафаріанство 2005 року на знак протесту проти рішення департаменту освіти штату Канзас, яким вимагалося ввести до шкільного курсу концепцію «Розумного задуму» як альтернативу еволюційному вченню. У відкритому листі на своєму вебсайті Гендерсон проголосив віру в надприродного творця, схожого на макарони і тефтелі — Летючого Локшинного Чудовиська, і закликав до вивчення пастафаріанства в школах нарівні з іншими релігіями, тим самим використовуючи аргумент reductio ad absurdum (доведення до абсурду).

Євангеліє Летючого Локшинного Чудовиська

Див. також: Летюче Локшинне Чудовисько

У грудні 2005 року Боббі Гендерсон отримав аванс у розмірі $80000 від Villard^[en] на написання Євангелія від Летючого Локшинного Чудовиська. Гендерсон сказав, що планує витратити доходи від книги на будівництво піратського корабля, за допомогою якого він буде поширювати пастафаріанство^[4]. Книгу випущено 28 березня 2006 року^[5], вона уточнює пастафаріанську систему вірувань^[6]. Гендерсон використовує сатиру, щоб викласти недоліки еволюційної біології і обговорює історію та спосіб життя з точки зору пастафаріанства. Євангеліє закликає читачів випробувати пастафаріанство протягом 30 днів, кажучи, що «якщо ми вам не сподобаємося, ваша стара релігія, швидше за все, прийме вас назад»^[7][8]. Боббі Гендерсон написав на своєму сайті, що продано більше 100 000 примірників книги^[9].

Scientific American назвав євангеліє «дуже кумедним» і «складною пародією на теорію „Розумного задуму“». 2006 року воно номінувалось на премію Quill Award^[en] у категорії «Гумор», але не стало переможцем^[9]. Вейн Аллен Бреннер з Остін Кронікл^[en] схарактеризував книгу як «необхідний шматочок гумору в надмірно серйозному бою між наукою і забобонами»^[6]. Саймон Сінгх з Дейлі телеграф пише, що Євангеліє «можливо трохи повторюється… але в цілому, це блискуча, провокаційна, дотепна і важлива книжкова перлина»^[8].

Кейсі Ласкін з Діскавері інстіт'ют^[en], який виступає за теорію «Розумного задуму», назвав євангеліє «знущанням над християнськими Новим Заповітом»^[10].

Примітки

1. Barker, 2012, с. X.
2. Smith, Kenan, Snell, 2009, с. 177.
3. Фаликов Б. З. (26 серпня 2013). Вера в городового. Газета.Ru. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 серпня 2013.
4. Craig, Katleen (22 грудня 2005). Passion of the Spaghetti Monster. Wired News. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2021.
5. The Gospel of the Flying Spaghetti Monster. Random House. 2009. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 18 жовтня 2009.
6. Brenner, Wayne (14 квітня 2006). The Gospel of the Flying Spaghetti Monster. The Austin Chronicle. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 18 жовтня 2009.
7. The Gospel of the Flying Spaghetti Monster, p.xiv.
8. Singh, Simon (3 вересня 2006). Was the world created by god, evolution or pasta?. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 28 листопада 2009.
9. Henderson, Bobby (2006). The FSM Book. Church of the Flying Spaghetti Monster. Venganza.org. Архів оригіналу за 27 April 2010. Процитовано 18 жовтня 2009.
10. Luskin, Casey (25 грудня 2006). "Celebrating" Christmas at the "Church of the Flying Spaghetti Monster". Evolution News & Views. Discovery Institute. Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 26 листопада 2009.

Література

• Barker E. Praface //  / Ed. Adam Possamai^[en]. — Leiden : Brill Publishers, 2012. — 456 p. — ISBN 978-90-04-21881-9. Архівовано з джерела 5 лютого 2021
• Smith C., Kenan R. W., Snell P.  — Oxford University Press, 2009. — 368 p. Архівовано з джерела 5 лютого 2021