Блюдце

Блю́дце^[1], блюдечко (зменшене від д.-рус. блюдо, блюдъ, блюдва < прасл. *bljudo, *bljudъ — «таріль»)^[2] — тарілочка з піднятими краями, на яку ставлять чашку або склянку. Блюдце використовують для того, щоб пролита з чашки рідина нікуди не проливалася, а залишалася на ньому. Так само з блюдець іноді п'ють гарячі напої, в основному чай, оскільки на них вони швидше охолоджуються. Крім того, блюдця можуть бути використані для подавання до столу тістечок або порційних шматків торта або пирога.

Див. також

• Тарілка
• SP-350 Denise («Пірнальне блюдце») — науково-дослідницький підводний апарат

• 
  Блюдце звичайне
• 
  Пінополістирольне блюдце
• 
  Античне блюдце

Примітки

1. Блюдце // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.