Бесідка
село в Київській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Київській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бе́сідка — село в Україні, в Ставищенській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване на обох берегах річки Красилівка (притока Гнилого Тікичу) за 13 км на південний схід від селища Ставище. Населення становить 1 216 осіб.
село Бесідка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Тер. громада | Ставищенська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32020170030029238 |
Основні дані | |
Засноване | 1560[1] |
Населення | 1216 |
Площа | 5,522 км² |
Густота населення | 220,21 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09444 |
Телефонний код | +380 4564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′27″ пн. ш. 30°16′25″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
239 м |
Водойми | р. Красилівка |
Найближча залізнична станція | Жашків |
Відстань до залізничної станції |
20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09444, Київська обл., Ставищенський р-н, с.Бесідка, вул. Шевченка,38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Село було засновано в 1560 році. Біля лісу проходила дорога з Білої Церкви на Умань. У давнині там стояв козацький курінь, у якому козаки проводили бесіди. В бесідах козаки складали плани нападу на ляхів і татар. Від цього і пішла назва Бесідка. У пам'яті бесідчан збереглися мікротопоніми, які дають можливість заглянути в минуле. Огруд — там знаходився панський маєток і ріс величезний фруктовий сад. Верх'яр — дуже давно тут проходила дорога, яку називали Тасьма, їм чумаки їздили в Крим по сіль. Сокорінкою бесідчани називають місце, де росли два великих столітніх тополі. У них був колодязь і стояв хрест. У посушливі роки сюди приходили люди просити у Бога дощу.[2]
Жителі Бесідки брали активну участь в антикріпосницькому селянському русі, т. зв. Київській козаччині. У квітні 1855 року відбулася збройна сутичка селян з військами, після чого селян покарали різками, а їх ватажка Ф. Шеремія заслали до Сибіру на каторгу.
В 1902—1905 рр. у селі відбулося кілька страйків селян. В село були введені війська, виступи селян придушили.
В січні 1919 року біля села за участю українських повстанських отаманів Зеленого і Кармелюка відбулась битва з загонами більшовицьких загарбників[3]
За мужність і відвагу, виявлені в боях з нацистськими загарбниками в роки німецько-радянської війни, 173 жителі нагороджені орденами й медалями СРСР.
У повоєнні радянські часи в селі було розміщено колгосп ім. Щорса, що мав 3583 га землі, у тому числі 3478 га орної. Вирощували зернові й технічні культури. Розвинуте було тваринництво, птахівництво, садівництво, рибне господарство (площа ставків — 56 га).
За успіхи в розвитку сільського господарства 12 передовиків нагороджені орденами й медалями, у тому числі голова колгоспу І. С. Корнієнко — орденом Леніна, комбайнер А. Д. Махаринський— орденом Жовтневої Революції.[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.