| Ісая Берлін | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Isaiah Berlin | ||||
| Лібералізм | ||||
 | ||||
| Народження | 6 червня 1909 Рига | |||
| Смерть | 5 листопада 1997 (88 років) Оксфорд, Англія | |||
| Поховання | Wolvercote Cemeteryd | |||
| Громадянство |  Велика Британія | |||
| Знання мов | ||||
| Ім'я при народженні | Jesaja Berlins | |||
| Діяльність | ||||
| Викладав | Університет Оксфорда | |||
| Член | Американська академія мистецтв і наук і Британська академія[3] | |||
| Основні інтереси | історія філософських ідей | |||
| Alma mater | Коледж Тіла Христового і Школа святого Павлаd[3] | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Відомі студенти | Geoffrey Midgleyd | |||
| Визначний твір | ||||
| Історичний період | Філософія XX століття | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
 Ісая Берлін у Вікісховищі | ||||
Сер Іса́я Бе́рлін OM (англ. Isaiah Berlin, латис. Jesaja Berlins; 6 червня 1909, Рига — 5 листопада 1997, Оксфорд) — англійський філософ, історик ідей у Європі від Віко до Плеханова з особливою увагою до Просвітництва, романтизму, соціалізму та націоналізму, перекладач російської літератури і філософської думки, один із засновників сучасної ліберальної політичної філософії.
Біографія
Народився в респектабельній єврейській сім'ї торговця лісом Менделя Берліна і Марії Волчонок. На сім'ю не поширювалися обмеження смуги осілості, і Берлін провів дитинство в Ризі і Петрограді[4].
У 1917 р. був свідком більшовицького перевороту в Росії, що, можливо, в подальшому позначилося на його різко негативному ставленні до марксизму та соціалізму. 1921 року сім'я Берлінів емігрує до Великої Британії.
Усе подальше життя Берліна пов'язане з Оксфордським університетом. З 1974 по 1978 рр. Берлін був президентом Британської академії. З 1975 — професор соціально-політичних наук у коледжі Всіх Святих.
У роки Другої світової Війни Берлін працював у британській службі інформації в США (1941–1942), a в 1945-46 рр. 2-м секретарем британського посольства в СРСР.
Із 1956 р. до кінця життя Берлін був одружений з Алін Халбан (до шлюбу — Гінцбург).
У 1957 р. Берлін зведений в лицарське звання, 1971 року нагороджений британським орденом «За заслуги».
Світогляд
Основний внесок Берліна в англо-американську ліберальну традицію зокрема і політичну філософію взагалі пов'язаний із розробкою питання про свободу та ідеєю, іменованою «плюралізмом цінностей» (англ. value-pluralism)[5].
Відповідно до цієї ідеї, не існує універсального стандарту, що дозволяє ранжувати або ієрархізувати всі людські цінності і цілі в рамках якої-небудь синоптичної теорії. Традиційні ліберальні цінності — свобода, справедливість і рівність — неможливо гармонізувати в межах єдиної системи принципів; навпаки: нерідко вони конфліктують одна з одною. Оскільки граничні цілі приречені на перманентну міжусобицю, ми змушені здійснювати драматичний вибір між конфліктуючими цілями і конфліктуючими елементами єдиної мети. Таким чином, соціально-антропологічним змістом ідей Берліна є концепція людської діяльності як нестабільності, невизначеності, що випливає з торжества самовизначення за рахунок вибору і пов'язаної з цим вибором втрати. Плюралістичний лібералізм являє собою альтернативу всім теоріям, імплікації яких відсилають до ідеї досконалого людської істоти і досконалого людського суспільства, в якому об'єктивні цінності гармонізовані і узгоджені[6].
Подібний погляд, названий британським політичним філософом Джоном Греєм «агональним лібералізмом» (англ. agonical liberalism), являє собою новий тип лібералізму.
Берлін неодноразово говорив про той уплив, який справила на нього традиція німецького ідеалізму, і особливо — Кант. У загальному вигляді свою доктрину Берлін описує у своєму пізньому есе «Мій інтелектуальний шлях»[7].
Найважливіші роботи
- «Карл Маркс» (1939)
- «Їжак і лисиця» (1953, входить до числа 100 найкращих небелетристичних книг XX ст.)
- «Історична неминучість» (1955)
- «Століття Освіти» (1956)
- «Дві концепції свободи» (1958)
- «Чотири есе про свободу» (1969)
- «Російські мислителі» (1978)
- «Поняття і категорії» (1978)
- «Проти течії» (1979)
- «Особисті враження» (1980, мемуари, в тому числі — про Ахматову і Пастернака)
- «Викривлене древо людства: глави з історії ідей» (1990)
- «Почуття реальності: дослідження ідей та їх історії» (1996).
Література
- Е. Щербенко. Берлін Ісайя // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 58. — ISBN 978-966-611-818-2.
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
