Миха́йло Фе́дорович Башло́вка (19 листопада 1924, хутір Макухи, нині село Зіньківського району Полтавської області — 30 квітня 1973, Київ) — український сліпий бандурист.
Михайло Федорович Башловка | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 19 листопада 1924 |
Місце народження | хутір Макухи (нині село), Зіньківський район, Полтавська область, Україна |
Дата смерті | 30 квітня 1974 (49 років) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Громадянство | УРСР |
Національність | українець |
Професії | бандурист, кобзар, folk musician, музикант |
Інструменти | бандура |
Життєпис
Михайло Федорович Башловка родом із Полтавщини. Народився сліпим 19 листопада 1924 на хуторі Макухи (нині село Зіньківського району Полтавської області). Вчився в школі сліпих у Полтаві, потім у Житомирi, Києві.
Грати на бандурі почав 1940 року. Грав на хроматичній бандурі.
У 1944—1945 роках мандрував із кобзою по Полтавщині, Харківщині, Київщині.
1945 року оселився в Києві. Грав в кобзарському ансамблі при Київському товаристві сліпих.
Одружився 1948 року, мав 6 дочок. Дружина кобзаря Прасковія Башловка проживає в Канаді з дочкою Марією. Бандура бандуриста збереглася, знаходиться у Києві в родині онука Максима Тарасенко
В останні роки життя Башловка працював друкарем друкарського цеху київської фірми «Світанок». У вільні хвилини творив, імпровізував.
Помер Башловка 30 квітня 1973 року в Києві. Похований на Байковому цвинтарі, ділянка 42.
Творчість
Думи:
- «Про Івана Богуна» (на власний вірш).
Пісні:
- «Про голод» (на власний вірш),
- «Як полки Богдана» (на власний вірш),
- «До кобзи» (на вірш Пантелеймона Куліша),
- «Козачий кістяк» (на вірш Василя Мови),
- «Стоїть в селі в Суботові» (на вірш Тараса Шевченка),
- «Пам'яті тридцяти» (на вірш Павла Тичини),
- «Ельдорадо» та «Сон» (на вірші Володимира Самійленка),
- «Євшан-зілля» (на вірш Миколи Вороного).
Також створив кілька пісень на вірші Олександра Олеся.
Балади:
- «Ярина» (на вірш Бориса Грінченка).
Джерела
- Башловка Михайло Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 53 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Башловка Михайло Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 47 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Жеплинський Б. М. Башловка Михайло Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 351.
- Башловка Михайло Федорович // Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 15
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.