Бачманівка
село у Славутському районі Хмельницької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бачма́нівка — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 426 осіб..
село Бачманівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Тер. громада | Улашанівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68060310020025942 | ||||
Облікова картка | село Бачманівка | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1520 | ||||
Населення | 426 | ||||
Площа | 2,55 км² | ||||
Густота населення | 167,06 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30019 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°21′24″ пн. ш. 27°01′27″ сх. д.H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря |
236 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка, вул. Перемоги, буд. 4 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|



Географія
Село розташоване у центрі громади, на відстані 28 км від м. Славута.
Сусідні населені пункти:
Історія
Назва села ймовірно походить від тюркського слова «Басман», що означає «скарбовий хліб», «скарбове утримання». Під назвою Бачманів або Бачманова селище згадується як власність князя Андрія Юрійовича Заславського. В 1520 році, який будучи неодруженим, дарує своєму родичу - князю Іллі Острозькому частину своїх маєтків, у тому числі і Бачманів.
По смерті Іллі село знову переходить до Андрія Заславського. В 1648 році село було власністю князя Домініка Заславського.
В актах Бачманівка виступає як одне з сіл, що належали до розлогих маєтків князів Заславських. В їх руках залишається до 1673 року, коли рід Заславських і село переходить до князів Сангушків, залишається в них до 1917 року.
На захід від села, на старому селищі часто знаходили перепалену глину, кераміку і поржавіле залізо.
В околиці села розташовувалось урочище Городець. Крім цього були урочища: Береги, Лука і Ковалів Став.
Під Бачманівкою коштом князя Романа Адама Санґушка було збудовано іподром, де проходи перегони.[1]
На кінець 19 століття в селі нараховувалося 179 будинків і 1281 жителів.
У 1868 році була там заснована церковно-приходська школа.
Відносилось до Хоровецької волості, Новоград-Волинського повіту.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 510 осіб, з яких 233 чоловіки та 277 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб[3].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,53 % |
російська | 0,47 % |
Символіка
Узагальнити
Перспектива
Затверджена 15 вересня 2015 року рішенням №2 XLIX сесії сільської ради V скликання.
Герб
У щиті срібна нитяна балка, хвиляста внизу. У верхньому зеленому полі виходить золота дерев'яна трикупольна церква, у нижньому лазуровому срібна підкова вушками догори. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «БАЧМАНІВКА» і дата «1520».
Зелений колір — символ поля і лісу. Золота дерев'яна трикупольна церква - символ першого історичного сільського храму. Срібна підкова на нижній лазуровій хвилястій частині — знак історичної місцевості «Ковалевий ставок», з якої пішло сучасне село; окрім того, підкова — символ щастя, достатку, а також іподрому, який існував в часи князя Сангушка. Корона означає статус населеного пункту. 1520 — рік першої писемної згадки про село[5].
Прапор
Квадратне полотнище складається з трьох горизонтальних смуг — зеленої, білої та синьої, у співвідношенні 5:1:5, біла і синя розділені хвилясто. На верхній смузі три жовтих уширених хреста в ряд, на нижній — біла підкова вушками догори. Автори — В.Напиткін, А.Гречило.
На прапорі повторюються кольори герба. Три уширених хреста — символ трикупольної історичної церкви; окрім того, форма хреста символізує належність села до Волині[6].
Пам'ятки
- Михайлівська церква існувала з 1744 року, була вона трьох-банною, але на початку 20 століття завалилася. У церкві зберігалися рідкісні стародруки, такі як:
- Ключ Розумєна, Інокентій Галатовського 1680 року друкарні Києво-Печерської Лаври.
- Венец Христов — ігумена Радивиловського 1688 року — там же виданий.
- Часослов 1670 року, там же виданий.
- Трифологіон 1679 року.
- Апостол, Октоїх і Тріодь 17 століття — всі київського видання.
- Покровська церква — збудована у 1830 році.
Відомі уродженці
- Попович Людмила Вадимівна (10 лютого 1941) — український ґрунтознавець, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.