Бархударов Степан Григорович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Степа́н Григо́рович Бархуда́ров (*7 березня 18941983) — російський радянський мовознавець. Спеціаліст в галузі стародавньої російської мови, лексикології і лексикографії.

Коротка інформація Бархударов Степан Григорович, Народився ...
Бархударов Степан Григорович
Народився23 січня (4 лютого) 1894[1] 
Баку, Російська імперія[2][1] 
Помер3 жовтня 1983(1983-10-03)[3] (89 років) 
Москва, СРСР 
Країна Російська імперія
 СРСР 
Діяльністьрусист, мовознавець, педагог, викладач університету 
Галузьмовознавство[4] і русистика[4] 
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет (1918) 
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Вчене званняпрофесор[d][1] і член-кореспондент 
Науковий керівникШахматов Олексій Олександрович 
ВчителіШахматов Олексій Олександрович 
Відомі учніБулахов Михайло Гапейович, Bronislava Bukchinad, Yury Karaulovd і Margarita Kozhinad 
Знання мовросійська 
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет, Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена і Інститут російської мови ім. В. В. Виноградова РАН 
ЧленствоАкадемія наук СРСР[1] 
Magnum opusQ4423804? і Малий академічний словникd 
ПартіяКПРС 
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія
Закрити

Член-кореспондент АН СРСР (з 1946), з 1926 — професор Ленінградського університету, з 1958 працює в Інституті російської мови АН СРСР.

Разом з іншими методистами склав підручник «Російська мова» (2 ч., 1929), який неодноразово видавався в Україні. Редактор журн. «Русский язык в школе» (1938—1946) і «Русский язык в национальной школе» (з 1957). Разом з С. П. Обнорським видав «Хрестоматію з історії російської мови», редактор «Словника сучасної російської літературної мови» (т. 1—6, від «А» до «М», 1948—57).

Примітки

Література

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.