Барбара Мак-Клінток (англ. Barbara McClintock; 16 червня 1902, Гартфорд, Коннектикут — 2 вересня 1992, Гантінгтон, Нью-Йорк) — американська вчена-цитогенетик, лауреатка Нобелівської премії з фізіології й медицині за відкриття мобільних елементів геному, таких як транспозони.[6] Упродовж своєї кар'єри Мак-Клінток займалася головним чином дослідженням цитогенетики кукурудзи.
Барбара Мак-Клінток | |
---|---|
англ. Barbara McClintock | |
Народилася | 16 червня 1902 Гартфорд[1][2] |
Померла | 2 вересня 1992 (90 років) Гантінґтон, Саффолк, Нью-Йорк, США |
Місце проживання | Гартфорд Flatbushd |
Країна | США |
Національність | США |
Діяльність | цитогенетик |
Alma mater | Корнелльський університет[2] школа Еразмаd (1919) Сільськогосподарський коледж Корнелльського університетуd Міссурійський університетd[2] |
Галузь | Біологія |
Заклад | Міссурійський університетd[2] Cold Spring Harbor Laboratoryd Корнелльський університет[2] |
Науковий керівник | Rollins Adams Emersond |
Аспіранти, докторанти | Almiro Blumenscheind |
Членство | Національна академія наук США[3] Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[4] AAAS[4] Лондонське королівське товариство |
Відома завдяки: | відкриття мобільних елементів геному |
Мати | Daneld[5] |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1983) |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Барбара Мак-Клінток у Вікісховищі |
Розробила метод візуалізації хромосом клітин кукурудзи[7] і, застосувавши мікроскопічний аналіз, зробила чимало фундаментальних відкриттів у цитогенетці,[8] у їх числі — рекомбінація спадкової інформації в результаті кросинговеру («перехрещення» та обміну ділянками хромосом) під час мейозу[9]. Склала першу генетичну карту кукурудзи, описавши фізичні властивості ділянок хромосом,[10] показала роль теломер та центромер (ділянок хромосом, задіяних у збереженні генетичної інформації),[11] провела численні дослідження з цитогенетики і етноботаніки південноамериканських видів кукурудзи,[12] розробила теорію, що пояснює репресію і експресію генетичної інформації при передачі від одного покоління до іншого на прикладі кукурудзи. 1951 року Мак-Клінток відкрила транспозони.[13] Її роботи отримали визнання в 1960-70-ті роки, коли був вивчений механізм регуляції генів, відкритої Мак-Клінток у 1940-ті роки.[14] 1983 року Мак-Клінток удостоїли Нобелівської премії з фізіології і медицини з формулюванням «За відкриття мобільних генетичних елементів».
Біографія
Барбара Мак-Клінток народилася в Гартворді, штат Коннектикут, і була однією з чотирьох дітей Генрі та Сари Генді Мак-Клінток. 1908 року родина переїхала до Нью-Йорку. Барбара закінчила середню школу Еразмус-Холл[en] 1919 року.[15]
Здобула ступінь бакалавра з ботаніки в Корнелльському університеті 1923 року. 1927 року там же отримала ступінь доктора філософії з ботаніки.[16]
Жінки тоді не могли спеціалізуватися в генетиці, але вона потрапила до маленької групи, яка вивчала цитогенетику кукурудзи. Підтримана стипендіями від Національної дослідницької ради США, Фундації Гуггенгайма та інших, вона працювала в Корнелльському університеті, Університеті Міссурі, Каліфорнійському технологічному інституті, а також 6 місяців протягом 1933—1934 років у Німеччині, звідки їй довелося виїхати достроково через політичну напругу в Європі.[15]
1936 року вона перейшла до Університету Міссурі на посаду професора-асистента (доцента) на запрошення Льюїса Стадлера[en]. Утім 1940 року вона зрозуміла, що не зможе отримати там постійну посаду, а тому звільнилася. У грудні 1941 року Мак-Клінток отримала річний контракт у Інституті Карнегі в Колд-Спрінг-Гарбор, а наступного року перейшла на постійну посаду, яку обіймала до виходу на пенсію 1967 року. Їй присудили премію за видатну службу, а також дозволили працювати в лабораторії пожиттєво.[15]
Барбара Мак-Клінток померла в лікарні Гантінгтон поблизу Колд-Спрінг-Гарбора 2 вересня 1992 року.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.