Байдарські ворота (перевал)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Байда́рські воро́та (крим. Baydar boğazı) — перевал через Головне пасмо Кримських гір. Перевал Байдарські ворота знаходиться між г. Челебі (657 м) на заході та Чху-Баїр (705 м) на сході, на висоті 527 м. Сполучає Байдарську долину з узбережжям Чорного моря. Завдяки чудовим краєвидам Байдарські ворота є одним з найулюбленіших місць масового туризму.
Байдарські ворота | ||||
44°24′25″ пн. ш. 33°46′58″ сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Севастополь | |||
Розташування |
Україна Севастополь | |||
Система | Кримські гори | |||
Тип | пам'ятка і гірський перевал | |||
Висота | 527 м | |||
![]() | ||||
Байдарські ворота у Вікісховищі |
Байдарські ворота власну назву дістали від найменування Орлинівської долини *Baider — ova з тюркської *baider «чудова», *ova «рівнина». Прикметникова частина складного топоніма утворена від Байдар та суфікса -ські[1].
Через Байдарські ворота проходить старий автошлях Севастополь—Алупка—Ялта, що будувався з ініціативи генерал-губернатора Новоросійського краю графа Михайла Семеновича Воронцова. На Байдарському перевалові знаходиться пам'ятник архітектури Байдарські ворота. Він споруджений в 1848 році за проєктом відомого ялтинського архітектора Карла Івановича Ешлімана на честь закінчення будівництва автошляху. Байдарський перевал — важливий стратегічний пункт. У листопаді 1941 року, коли німецькі війська рвалися до Севастополя, невеликий підрозділ прикордонників під командуванням О. С. Терлецького більш ніж на добу перетнув їм шлях, давши можливість головним силам Червоної Армії відійти до міста-фортеці. У живих залишилися тільки 6 прикордонників, які примкнули до Балаклавського партизанського загону. У лютому 1942 року О. С. Терлецький потрапив у полон до окупантів. Після жорстоких катувань 25 березня його розстріляли. У Фороському парку встановлено пам'ятник герою, його ім'ям названа одна з вулиць селища.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.