Бабичівка (Кременчуцький район)

Баби́чівка — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення села на 1 січня 2011 року становить — 590 осіб. День села 19 серпня.^[1]

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Бабичівка.

село Бабичівка
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Кременчуцький район
Тер. громада	Глобинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA53020010020090642
Основні дані
Населення	590
Площа	2,133 км²
Густота населення	280,83 осіб/км²
Поштовий індекс	39073
Телефонний код	+380 5365
Географічні дані
Географічні координати	49°17′17″ пн. ш. 33°15′06″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	93 м
Водойми	Сухий Кагамлик
Місцева влада
Адреса ради	39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Бабичівка
Бабичівка
Мапа

Географія

Село розташоване на правому березі річки Сухий Кагамлик за 30 км від райцентру Кременчук^[1], вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Яроші, нижче за течією примикає село Набережне, на протилежному березі — село Устимівка. На річці велике водосховище. Поруч проходить автошлях Т 1716.

Площа населеного пункту — 213,3 га.^[1]

Історія

Хутір Бабичівка існував вже у 17 столітті, частина жителів була кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. За переписом 1781 року с. Бабичівка входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, налічувало 71 двір, 195 жителів чоловічої статі.^[1]

З 1781 року Бабичівка у складі Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 року — Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 — Кременчуцького повіту Малоросійської (з 1802 — Полтавської) губернії.^[1]

1859 р. у с. Бабичівка — 25 дворів, 180 жителів. За переписом 1900 р. у селі було 2 сільські громади, у яких налічувалося 72 двори, 459 жителів. У 1910 році — 96 дворів, 554 жителів.

У січні 1918 році встановлено Радянську владу.^[1]

З березня 1923 року — у складі Кохнівського району Кременчуцького округу. 584 жителя. У 1926 році — 134 двори, 614 жителів.^[1]

У середині ХХ століття хутір Твердохліби, що був розташований на березі річки Сухий Кагамлик ближче до села Устимівка, став частиною села Бабичівка.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.^[2]

Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці стратили 6 жителів села, вивезено но примусові роботи до Німеччини 120 чоловік.^[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 682 особи, з яких 252 чоловіки та 430 жінок.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 583 особи.^[6]

Населення села на 1 січня 2011 року становить 590 осіб у 327 дворах.^[1]

Графік зміни чисельності населення Бабичівки починаючи з 1859 року^[1]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	94,99 %
російська	3,17 %
молдовська	1,34 %
вірменська	0,33 %

Влада

• Сільські голови
  • Живолуп Станіслав Анатолійович^[1]

  31.10.2010 — зараз

  26.03.2006 — 31.10.2010

Економіка

Діє господарство — ПСП АФ «Вітчизна».^[1]

Інфраструктура

На території села Бабичівка знаходяться^[1]:

• поштове відділення зв'язку
• три магазини

Село газифіковане.^[1]

Освіта

На території села є школа^[1]:

• Бабичівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, директор — Родак Неля Миколаївна (31-6-12)

Медицина

Діє Бабичівський фельдшерсько — акушерський пункт^[1]. Фельдшер — Шевченко Мирослава Леонідівна.

Культура

Діють сільський клуб^[1] та бібліотека:

• Бабичівський сільський клуб - Піценко Наталія Олександрівна
• Бабичівська сільська бібліотека, завідувачка — Гладирь Тамара Вікторівна

Пам'ятки та поховання

На околицях села знайдено курганні поховання Скіфської доби та археологічні пам'ятки періоду Київської Русі.^[1]

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

1. Бабичівська сільська рада [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
7. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

• Погода в селі Бабичівка [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]