Аув'єти

Аув'єти (в'єт. Âu Việt, 甌越), також відомі як тейау (в'єт. Tây Âu, кит. трад. 西甌, піньїнь: Xī Ōu, акад. сіоу, західні оу) і племене об'єднання Намкионг (в'єт. Nam Cương)^[1] — конгломерація гірських племен, які жили на території, що включає північ сучасного В'єтнаму, захід Гуандуну і південь Гуансі з III ст. н. е. Столиця була розташована в сучасній провінції Каобанг Північно-Східного В'єтнаму^[2].

Тейау (Сі Оу, Західне Оу, Намкионг) 西甌
↓ ? – 258 до н.е.
Тейау: історичні кордони на карті Країна Тейау (Nam Cương) розташовувалась північніше Ванлангу (Văn Lang)
Столиця
Державний устрій	Не вказано
Історія
- Засновано	?
- Ліквідовано	258 до н.е.
Попередник Наступник Байюе Юе Аулак

Історія В'єтнаму

Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е. Стародавні В'єтські племена, древні В'єтські царства від 1 тис. років до н. е. Аув'єти, лакв'єти, династія Хонг-банг, Королівство Ванланг до 257 до н. е. Держава Аулак 257–207 до н. е. Династія Чьєу, держава Намв'єт 207–111 до н. е. Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е. Повстання сестер Чинг 40–43 Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544 Династія ранніх Лі 544–602 Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905 Династія Кхук 905–938 Династія Нго 939–967 Епоха дванадцяти шикуанів 966–968 Династія Дінь 968–980 Династія ранніх Ле 980–1009 Династія пізніх Лі 1009–1225 Династія Чан 1225–1400 • Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 1257–1288 Династія Хо 1400–1407 Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427 • династія пізніх Чан 1407–1413 Династія Ле 1428–1527 Династія Мак 1527–1592 Відроджена династія Ле 1533–1788 • князі Чинь 1545–1787 • князі Нгуен 1558–1777 Династія Тейшон 1778–1802 Династія Нгуєн 1802–1945 • французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954 • В'єтнамська імперія 1945 Серпнева революція, зречення Бао Дая 1945 • Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946 Перша Індокитайська війна 1946–1954 • Держава В'єтнам 1949–1955 Поділ В'єтнаму 1954 • Північний В'єтнам 1954–1976 • Південний В'єтнам 1954–1976 Друга Індокитайська війна 1957–1975 • Війна у В'єтнамі 1957–1975 Третя Індокитайська війна 1975–1988 Об'єднання В'єтнаму 1976 • Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976 • «Оновлення» В'єтнаму[en] з 1986 Пов'язані поняття Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв. Ліньї, Чампа 192–1832 Список правителів В'єтнаму Доісторичні правителі В'єтнаму п о р

Аув'єтами також називали і жителів царства Східне Оу^[ja] (кит. 东瓯国, в'єт. 東甌, дунь оу), нащадків населення удільного князівства Юе, що втекли у Фуцзянь після падіння роду Юе; іншим місцем їх втечі було Сіоу (кит. трад. 西甌, піньїнь: xī ōu, буквально «західна чаша»). Західне Оу (в'єт. «Тейау») було населене племенами байюе (кит. трад. 百越, піньїнь: bǎiyuè, акад. байюе, буквально «сто юе»). Вони стригли волосся і чорнили зуби^[2] Вони вважаються предками тайськомовних народів В'єтнаму, зокрема, тхо і нунгів^[ru][3][4], а також споріднених їм чжуанів з Гуансі.

Історія

Аув'єти торгували з лакв'єтами, мешканцями Ванлангу, який розташовувався в низовині, на південь від аув'єтських поселень. Сьогодні ця місцевість називається дельтою Червоної річки (Хонгхи) (в'єт. Đồng Bằng Sông Hồng, 垌平滝紅). У 258 році (за іншими даними — у 257 році) Тхук Фан (в'єт. Thục Phán, 蜀泮), вождь союзу племен аув'єтів, захопив Ванланг і переміг останнього хунгвионга. Тхук Фан назвав нову націю аулакцями і проголосив себе королем Ан Зионг-вионгом^[2].

Династія Цінь завоювала царство Чу і об'єднала землі під назвою Наньюе (в'єт. Намв'єт), що призвело до втрати королівського статусу аув'єтів. Через деякий час, Цінь Ши Хуан-ді послав п'ятисоттисячну армію на завоювання Західного Оу. Через три роки партизанської війни володар Західного Оу був убитий^[5]. Перед заснуванням династії Хань Західне і Східне Оу знову отримали незалежність. Східне Оу було атаковане царством Міньюе (кит. трад. 閩越, спр. 闽越, піньїнь: mǐnyuè), і імператор У-ді дозволив аув'єтам втекти в долину між Янцзи і Хуайхе^[6]. Західне Оу платило данину Намв'єту, поки його не завоювали імператорські війська^[7]. Нащадки володарів Оу втратили свій статус, але в їхніх прізвищах залишаються ієрогліфи оу (кит. 區, 歐).

Примітки

1. Возникновение и развитие племенного союза Ванланг. Коллектив авторов. История Вьетнама. Книги по истории онлайн. Электронная библиотека. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 7 листопада 2019.
2. Chapuis, Oscar (1995). A History of Vietnam: From Hong Bang to Tu Duc. Greenwood Publishing Group. с. 13—14. ISBN 0-313-29622-7. Архів оригіналу за 2 травня 2017.
3. Sterling, Eleanor J.; Martha Maud Hurley, Le Duc Minh, Minh Duc Le, Joyce A. Powzyk (2006). Vietnam: a natural history. Yale University Press. с. 28. ISBN 0-300-10608-4. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
4. Stevenson, John; John Guy, Louise Allison Cort (1997). Vietnamese ceramics: a separate tradition. Art Media Resources with Avery Press. с. 109.
5. Хуайнань-цзи^[ru] 卷18, 人間訓
6. zh:s:史記/卷114
7. zh:s:史記/卷113