Атлантичний коледж об'єднаного світу

Атлантичний коледж об'єднаного світу (англ. United World College of the Atlantic (Atlantic College)) — міжнародний коледж-інтернат, розташований у замку Сант-Донатс (укр. Св. Донатс), що поблизу міста Ллантвіт-Мейджор у Долині Гламорган, Південний Уельс, і є однією з найпрестижніших європейських шкіл. В коледжі виховуються та навчаються учні старших класів із 90 країн світу. Коледж є першим із мережі коледжів, в якому започатковано міжнародний освітній рух «Коледжі об'єднаного світу».^[5]

United World College of the Atlantic Атлантичний коледж об'єднаного світу
Тип	приватний міжнародний коледж-інтернат
Країна	Велика Британія
Розташування	Долина Ґламорґан, St Donat's Castled
51°24′05″ пн. ш. 03°31′57″ зх. д.
Засновано	1962[1][2]
Директор	пан Пітер Т. Гоув[3]
Учні	350
Мова навчання	англійська
Адреса	UWC Atlantic College, St Donat's Castle, St Donat's, Llantwit Major, Vale of Glamorgan, CF61 1WF United Kingdom[4]
Сайт	atlanticcollege.org
Атлантичний коледж об'єднаного світу у Вікісховищі

Історія

Коледж був заснований відомим німецьким освітянином Куртом Ханом. Курт Хан на той час вже прославився створенням однієї з найпрестижніших європейських шкіл — Школи замку Залем^[de], що у Залемі, Земля Баден-Вюртемберг, а також, освітньої організації та ряду престижних і всесвітньо відомих шкіл в Уельсі та у Шотландії. Ідеєю до створення стала зустріч Курта Хана із маршалом авіації сером Лоренцом Дервеллом у 1955 в Парижі у Коледжі безпеки НАТО.^[1]

Основним замислом Хана було створити багатонаціональний коледж для навчання хлопчиків і дівчаток у віці від 16 до 20. Основними критеріями для відбору учнів передбачалися особиста мотивація і потенціал учня незалежно від будь-яких соціальних, економічних і культурних чинників. Для відбору молодих людей із економічно і соціально незахищених верств населення передбачалося створити систему стипендій.^[6]

Однодумцем, співзасновником та першим директором коледжу був адмірал тилу Десмонд Хоар. Антонен Бес пожертвував замок Сант-Донатс для того, щоб у ньому розмістився коледж. Першим заступником директора став маршал авіації сер Лоренс Дервелл, а директором з навчальної роботи — Роберт Блекберн.^[7]

Із 1962 у коледжі навчалися тільки хлопчики, а з 1967 навчання розпочали також і дівчатка.^[7]

У 1967 першим президентом коледжу став лорд Маунтбеттен, який і увів у термінологію назву «Коледжі об'єднаного світу». Він сприяв створенню і становленню інших коледжів — Південно-Східноазійського Коледжу об'єднаного світу та Тихоокеанського Коледжу об'єднаного світу ім. Лестера Пірсона.^[6]

1 січня 1971 року коледж успішно пройшов процедуру акредитації освітньої програми «Diploma Programme» (укр. Програма для здобуття диплома) власником та розробником цієї програми, некомерційним освітнім фондом «International Baccalaureate®».^[8]

У 2001 було створено Національний комітет Коледжів об'єднаного світу Великої Британії (англ. The UWC National Committee of Great Britain), який проводить відбір претендентів на навчання як у Атлантичному Коледжі, так і в у будь-якому іншому із 17-ти Коледжів об'єднаного світу.^[9][10]

19 вересня 2012 учні, вчителі та випускники святкували 50-річчя коледжу.^[11]

Опис

Коледж розташовується у старовинному замку 12-го століття Сант-Донатс та на території його помістя, що займає 60 га. Третина території – ліс, третина – сільськогосподарська ферма, на якій працюють учні, третина зайнята садом, замком та іншими господарськими приміщеннями замку і допоміжними приміщеннями коледжу. У замку до послуг учнів Брейденсток-Холл, де проводяться урочистості, зібрання, концертні та театральні вистави, бібліотека із 30 000 томів та доступом до електронних ресурсів і каталогів, спільна кімната відпочинку, відділення історії і економіки, та навчальні приміщення.^[12]

Територія має вихід до моря, набережну та вихід на гальковий пляж, де у відреставрованій будівлі 16-го століття розташований зовнішній центр. У ньому розташовані навчальні класи-майстерні з конструювання, виробництва і обслуговування шлюпок, човнів та інших плавзасобів. Тут же розташовані внутрішній і зовнішній плавальні басейни.

У окремій будівлі розташувався соціальний центр, у якому розмістилися книгарня, бар, кафе, кімната перегляду телепрограм, зони відпочинку.

Господарчу споруду 14-го століття переобладнано на мистецький центр, у якому розташувалися театр на 200 місць, художньо-мистецькі студії, виставкова зала.

У коледжі навчаються учні віком 16 — 19 років (11 та 12 класи). Претенденти на навчання відбираються на конкурсній основі національними комітетами Коледжів об'єднаного світу, які функціонують більше, ніж у 150 країнах світу.^[13] Претенденти з України відбираються національним комітетом «UWC Україна».^[14] Основні критерії відбору наведені на сайті комітету.^[15] Питання оплати за проживання і навчання учнів вирішуються Національними комітетами Коледжів об'єднаного світу під час відбирання претендентів для навчання як у Атлантичному коледжі, так і у інших Коледжах об'єднаного світу.

Учні різних національностей більше ніж із 90 країн світу проходять дворічний термін навчання, поєднуючи процес навчання із суспільно корисною працею. До суспільно корисної праці входять робота у класах-майстернях Зовнішнього центру, на полях ферми коледжу, у центрах реабілітації психічно хворих людей, дітей із обмеженими можливостями, робота із біженцями в Кардіффі.

Зовнішній центр

Човен класу «Atlantic 21»

У Зовнішньому центрі розташовані:

• берегова рятувальна служба;
• навчальні класи-майстерні з конструювання, виробництва і обслуговування рятувальних плавзасобів;
• навчальні класи для навчання і підготовки рятувальників;
• закритий та відкриті басейни.

Проектування, будівництво і обслуговування човнів та організація роботи рятувальної служби і навчання її фахівців були започатковані ентузіастом морської справи адміралом тилу Десмондом Хоаром.^[6] Під його керівництвом учні та працівники центру запропонували новий тип надувних рятувальних човнів із жорстким корпусом і спроектували човен класу «Atlantic 21». Це легкий, але високопродуктивний моторний надувний човен із жорстким корпусом, побудований на каркасі із гнучких труб. Конструкція дозволяє підтримувати плавучість, якщо велика кількість води потрапляє на борт через погані морські умови. Наразі на базі цієї розробки за участі учнів коледжу спроектовані та виробляються рятувальні човни класів «Atlantic 75» та «Atlantic 85». Учні коледжу спільно із японською фірмою беруть участь у проектуванні нового класу рятувальних човнів типу «Цунамі».^[16]

Освітні програми

Учні за два роки повинні опанувати програму міжнародного бакалаврату, яка складається із шести груп навчальних предметів:

• мова та література
• друга іноземна мова
• суспільствознавство
• природничі науки
• математика
• мистецтво і культура

Детально про усі предмети, що входять до кожної з цих груп, можна довідатися із інформації про галузь акредитації коледжу на сайті Міжнародного бакалаврату.^[8]

Для можливості здобути «ib-диплому» учень повинен опанувати принаймні по одному предмету із кожної з груп. При цьому, допускається замість предмету з шостої групи додатково обрати будь-який з предметів, що входять до 1-5 груп. Учень може обирати конкретні предмети в залежності від того, яку професію планує опановувати і від того, які саме предмети потрібні для прийому у конкретні навчальні заклади, де планується здобувати вищу освіту.

Знамениті учні та випускники

Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Фото	Прізвище	Опис	Країна
	Ейал Офер	Ізраїльський бізнесмен, власник розташованої в Монако нерухомості, голова «Ofer Global», філантроп
	Ван Ґуан'я	Китайський дипломат, директор Управління у справах Гонконгу та Макао, Державної Ради КНР
	Йорма Олліла	Фінський бізнесмен, колишній генеральний директор Nokia Corporation, нинішній неурядовий голова Royal Dutch Shell та Nokia
	Сеппо Мікко Сакарі Хонкаподж	Фінський економіст, член правління Банку Фінляндії, колишній професор міжнародної макроекономіки Кембриджського університету
	Мо́ніка Майєр	Мексиканська художниця, активіст
	Дейвід Канліфф	Новозеландський політик, колишній лідер Лейбористської партії Нової Зеландії, колишній міністр, який очолював декілька міністерств
	Жулі Паєтт	Канадська астронавтка, 28-ий Генерал-губернатор Канади
	Хелен Панкхурст	Британська міжнародна діячка, активістка, борець за права жінок, письменник, доктор, старший радник «CARE International»
	Александра Бех Гьорр	Норвезька бізнеследі, адвокат, очільник урядової комісії, призначеної після терористичних акт в Норвегії у 2011 та автор «Звіту Гьорр», колишня працівниця StatoilHydro, виконавчий директор «SINTEF»
	Йоханнес Брандруп	Німецький актор
	Його величність, король Віллем-Олександр	Король Нідерландів
	Баронеса Морган Ельська	Британський політик, тіньовий міністр Уельсу в Палаті Лордів
	Люк Гардінґ	Британський кореспондент, зарубіжний кореспондент Гардіан, депортований із Росії за відверте висвітлення мафіозного стилю правління
	Міхель-ван-Гультен	Колишній голландський політик, колишній член Європарламенту, колишній голова Лейбористської партії
	Саба Дуглас-Гамільтон	Кенійска активістка природоохоронного руху, еколог дикої природи та телеведуча
	Принцеса Луїза де Мерод	Кенійська палеонтолог, доктор філософії Університетського коледжу Лондона, принцеса, дружина принца Бельгії Емануеля де Мерод
	Андреас Лоу	Австралійський священик німецького походження в англіканській церкві Австралії, науковець-богослов, історик музики, почесний співробітник та викладач Мельбурнської консерваторії
	Ашраф Йохаардіан	Південноафриканський діяч театрального мистецтва, неодноразовий лауреат у галузі драматургії, акторського мистецтва та театральних постановок
	Йорґен Карлінґ	Норвезький дослідник міжнародній міграції, доктор філософії з гуманітарної географії та професор з досліджень міграції і транснаціоналізму (розвиток і зміцнення взаємозв'язків між людьми та розмивання кордонів у їх спільній діяльності) в Університеті Осло. Співробітник Інституту досліджень миру в Осло
	Гільде Хаґеруп	Норвезька письменниця, романістка, автор дитячої літератури, лауреат премії Норвезької критики за кращу дитячу книгу 2002 року. Донька норвезького письменника Клауса Хаґерупа
	Каїс Аль Хонджі	Оманський бізнесмен та підприємець, засновник компанії «Qais United Enterprises Trading та Genesis International». Член ради багатьох оманських компаній, відомий тим, що допомагає оманським громадянам подолати перешкоди для запуску малого бізнесу
	Принцеса Райя Бінт Хуссейн	Йорданська принцеса, донька Його Величності короля Йорданії Хусейна та її Величності, королеви Йорданії Нур аль-Хусейн

Українці в UWC Atlantic College

Кожного року у коледжі навчаються діти до 90 національностей (залежно від року навчання), серед яких є і українці. У коледжі навчався один із перших учнів з України Остап Маланюк, який взяв участь у створенні у Лондоні оновленого Національного комітету UWC Україна, і з 2003-го працював у комісії з відбору учнів з України на навчання до різних коледжів цього освітянського руху.^[17]

У коледжі також навчалися і навчаються інші учні, рекомендовані на навчання за результатами конкурсного відбору нашим національним комітетом. Як правило, кожен з учнів демонструє у коледжі високий рівень знань та практичних навичок. Завдяки успішності та іншим якостям учні з України, як і з багатьох інших країн, за результатами навчання отримують пропозиції від фонду Девіса на отримання стипендій для продовження навчання у вищих навчальних закладах США.^[18]

Випускники коледжу, які здобули ґранти на навчання

Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Ім'я	Ґрант на навчання, спеціальності	Стажування та робота
Марія Макутоніна	Міддлбері-коледж[en][18] кінематографія, медіатехнології, французька мова	UWC Україна (голова програми зв'язків з випускниками «Коледжів об'єднаного світу»)[17]

Примітки

1. UWC Atlantic College. About [Архівовано 2016-10-26 у Wayback Machine.] (англ.)
2. UWC Atlantic College. About (оновлені дані) [Архівовано 20 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
3. UWC Atlantic College. Welcome from Peter T Howe, Principal [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
4. UWC Atlantic College. Contact [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
5. Atlantic College. Contact Us. Архів оригіналу за 4 серпня 2010. Процитовано 10 серпня 2017.
6. David Sutcliffe. The First Twenty Years of the United World Colleges // Історія Замку Св. Донатса та Коледжу Атлантики = The Story of St. Donat's Castle and Atlantic College / Roy Denning. — Кембридж : D. Brown in conjunction with Stewart Williams, 1983. — P. 85–118. — ISBN 0-905928-26-1.
7. Atlantic College. About. The Atlantic Story [Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
8. UWC Atlantic College на сайті ib. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
9. UWC Atlantic. History of the Committee. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
10. UWC Great Britain National Commetee [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
11. UWC Atlantic College. 50 Years at UWC Atlantic College [Архівовано 29 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
12. UWC Atlantic College. Castle Map [Архівовано 20 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
13. National Committees [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
14. UWC Україна [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
15. UWC Україна. Критерії [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
16. 'Tsunami boat' designed by Atlantic College students [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
17. Наш національний комітет. UWC Україна. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
18. Davis United World College Scholars Program (PDF). Davis UWC Scholars Program (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2019. Процитовано 14 березня 2020. P.94