Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аспорча-хатун (тур. Asporça Hatun) — дружина правителя Османського бейлика Орхана I, мати двох його синів і двох дочок, авторка заповіту — найстарішого із відомих османських документів. Старший син Аспорчі, Ібрагім, був страчений Мурадом I після сходження на престол.
| Аспорча-хатун | |
|---|---|
 | |
| Народилася | Східна Римська імперія |
| Померла | 1362 Бурса, Османська імперія |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | аристократка |
| Рід | Османи |
| У шлюбі з | Орхан I |
| Діти | İbrahim Beyd і Serefullah Beyd |
Про походження Аспорчі єдиної думки немає. Відомо, що Аспорча була гречанкою і до шлюбу носила ім'я Голіфіра (Глафіра)[1][2]. Більшість вчених вважає її дочкою візантійського імператора Андроніка III[2][1][3][4][5][6], проте Андронік III народився в 1296 році, а син Аспорчі — в 1310 році, що говорить про те, що на момент народження онука імператору було лише 15 років[7]. Історик Узунчаршилы[tr] висловився невизначено: «вважається дочкою Андроніка III»[8], ні Алдерсон, ні Пірс не згадують про імператорське походження Аспорчі[7][9].
Історик Леслі Пірс пише, що на ім'я можна зробити висновок про грецьке походження Аспорчі, але висловлює сумнів у тому, що вона була дочкою візантійського імператора. Одним із доказів є те, що дружини правителів Османа зі знатних християнських сімей (наприклад, дружина Орхана — дочка імператора Іоанна VI Кантакузіна Теодора [7]) не змінювали віру[9][1]. При цьому Аспорча була мусульманкою[2][10][1].
Пірс вважає, що історія, описана в пізніх джерелах, про викрадення нареченої і одруження Орхана з Нілюфер-хатун належить з великою ймовірністю до Аспорче[9]. За легендою, батько дівчини був власником фортеці Ярхисар[tr] і збирався видати її за власника Біледжика. Побоюючись об'єднання їхніх сил, Осман під час весільної урочистості здійснив набіг і захопив обидві фортеці. Дівчина була взята в полон і видана за Орхана[9].
Більшість дослідників в якості дати весілля вказують приблизно 1320 рік[3], що вступає в суперечність з датою народження старшого сина Аспорчі (1310 р.)[7]. Леслі Пірс вважає, що шлюб відбувся раніше, в останнє десятиліття XIII століття[9].
Зберігся вакуфний документ Аспорчі, підписаний у вересні 1323 року. За документом, вона передавала села, подаровані їй свекром, Османом I, у фонд, доходи від якого закріплювалися за її нащадками. Свідком виступав візир Алаеддін-паша, якого традиційна історіографія вважала сином Османа[8], а розпорядником — син Аспорчі, Ібрагім. Ібрагім був страчений після сходження на престол його єдинокровного брата Мурада I[7]. Усі історики називають серед дітей Аспорчі дочку Фатьму[1][7][9]. Також деякі джерела повідомляють про наявність ще однієї дочки[7], Пірс називає її Сельчук-хатун[9]. Історик Халіл Іналджик зазначив, що у вакуфному документі називається ще один син Аспорчі, молодший, Шерефулла[11].
Дата смерті Аспорчі невідома[2][7]. Вважається, що вона була похована в Бурсі поряд з чоловіком[12][13][14], проте після руйнувань, спричинених пожежами та землетрусами, місце поховань більшості членів сімей було важко ідентифікувати. XIX столітті було проведено реконструкцію. В даний час передбачувана труна Аспорчі знаходиться в Османській тюрбі[15].
Вакуфний документ Аспорчі — найстаріший із відомих документів в османській історіографії. Разом з вакуфним документом Орхана від 1324 він дозволяє датувати смерть Османа і встановити склад сім'ї в ці роки[2][9][1][11]. Наприкінці сімнадцятого століття до суду Бурси звернулася жінка на ім'я Саліха, пред'явивши права на свою частку спадщини за цим документом як нащадок Аспорчі[16].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
