Remove ads
Анна-Софія (дан. Anna Sophie af Danmark og Norge, нім. Anna Sophie von Dänemark und Norwegen; 1 вересня 1647, Фленсбург, Королівство Данія — 1 липня 1717, Преттін, Курфюрство Саксонія) — принцеса з Ольденбурзького дому, донька короля Данії і Норвегії Фредеріка III та принцеси Брауншвейг-Люнебурзької Софії Амалії. Дружина курфюрста Саксонії Йоганна Георга III.
| Анна Софія Данська | |
|---|---|
| дан. Anna Sophie af Danmark og Norge | |
 | |
| 17-а курфюрстіна-консорт Саксонії | |
| Початок правління: | 22 серпня 1680 |
| Кінець правління: | 12 вересня 1691 |
| Попередник: | Магдалена Сибілла Бранденбург-Байройтська |
| Наступник: | Елеонора Ердмута Саксен-Ейзенахська |
| Дата народження: | 1 вересня 1647[1][2] |
| Місце народження: | Фленсбург |
| Країна: | Данія |
| Дата смерті: | 1 липня 1717[3][1][2] (69 років) |
| Місце смерті: | Castle Lichtenburgd |
| Поховання | Freiberg Cathedrald |
| Чоловік: | Йоганн Георг III |
| Діти: | Йоганн Георг, Фрідріх Август |
| Династія: | Ольденбурги, Альбертинська лінія Веттінів |
| Батько: | Фредерік III |
| Мати: | Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька |
Ранні роки
Анна Софія народилася у Фленсбурзі 1 вересня 1647 року. Вона була другою дитиною і старшою з п'яти дочок в сім'ї данського і норвезького короля Фредеріка III і королеви Софії Амалії, уродженої принцеси Брауншвейг-Люнебурзької з дому Вельфів. З батьківської лінії була онукою Крістіана IV, короля Данії та Норвегії та Анни Катерини, уродженої принцеси Бранденбурзької з дому Гогенцоллернів. З материнської лінії була онукою Георга, герцога Брауншвейг-Люнебургу і князя Каленбергу і Анни Елеонори, уродженої принцеси Гессен-Дармштадтської з Гессенського дому[4].
Незабаром після народження Анни Софії помер її дід по лінії батька, і, за деякий час, батьки принцеси стали новими королем і королевою Данії та Норвегії. Всього у монаршої пари народилися шестеро дітей, з яких двоє померли в дитячому віці. У принцеси був брат — Георг, принц-консорт Великої Британії і три сестри — Фредеріка Амалія, герцогиня Гольштейн-Готторпу, Вільгельміна Ернестіна, курфюрстіна Пфальца і Ульріка Елеонора, королева Швеції[4][5].
Анна Софія отримала гарну освіту. Окрім рідної данської мови, вона знала латинь, німецьку, французьку, іспанську й італійську мови[6]. Принцеса мала привабливу зовнішність; у неї були соболині брови і кирпатий носик. Вихованням й освітою принцеси, як і її сестер, займалася королівська гувернантка Олена фон Вестфален[7]. 1663 року шістнадцятирічна Анна Софія отримала свій власний двір з гофмейстером Еневольдом Парсбергом[8].
Шлюб та сім'я
.jpg)
У 1662 році були розпочаті переговори про шлюб принцеси із саксонським наслідним принцом, майбутнім курфюрстом Саксонії під ім'ям Йоганна Георга III, який, разом із матір'ю, відвідав королівський двір в Копенгагені; Анна Софія і Йоганн Георг були представлені один одному. Рік по тому, разом із матір'ю, він знову відвідав данське королівство з нагоди п'ятнадцятиріччя принцеси і був присутній на святі в Копенгагенському замку[8]. 9 жовтня 1666 року Анна Софія і Йоганн Георг одружилися. У їхній родині народилося двоє синів[4][9]:
- Йоганн Георг (18.10.1668 — 28.5.1694), курфюрст Саксонський під ім'ям Йоганна Георга IV з 1691 року вступив у шлюб з Елеонорою Саксен-Ейзенахською (13.4.1662 — 9.9.1696), принцесою з Ернестинської лінії дому Веттінів;
- Фрідріх Август (22.5.1670 — 1.2.1733), курфюрст Саксонський під ім'ям Фрідріха Августа I з 1694 року король Польщі і великий князь Литовський під ім'ям Августа II Сильного з 1697 року вступив у шлюб з Крістіаною Ебергардіною Бранденбург-Байрейтською (19.12.1671 — 4.9.1727), принцесою з дому Гогенцоллернів.
Сини Анни Софії в ранньому дитинстві виховувалися данськими фрейлінами, відправленими до Дрездену з Копенгагена її матір'ю. Відносини курфюрстіни з синами, коли ті досягли повноліття, як і з чоловіком, були складними[8]. Курфюрст мав позашлюбного сина Йоганна Георга Максимиліана[10]. Він був палким прихильником оперної діви Маргарити Саліколи, яку привіз до Дрездену з Венеції[11]. Можливо, у нього була також позашлюбна донька Магдалина Сібілла фон Найдшуц від саксонської дворянки Урсули Маргарити фон Хаугвіц[12].
Батько Анни Софії помер 9 лютого 1670 року і на престол зійшов її старший брат, який став данським і норвезьким королем під ім'ям Крістіана V. З ним вона вела активну переписку, що стосувалася різних політичних питань. У 1670 курфюрстіна побувала на батьківщині. Під час цієї поїздки вона відвідала двоюрідну сестру, яка перебувала в ув'язненні — Леонору Христину Ульфельдт[7][./Анна-Софія_Данська#cite_note-FOOTNOTEDansk_Biografisk_Leksikon1887288-7 [7]].
Її рідна сестра Фредеріка Амалія в 1667 році стала герцогинею Гольштейн-Готторпською. У 1702 році Анна Британська, дружина її брата, принца Георга, зійшла на престол Англії, Ірландії та Шотландії. Вона сама стала курфюрстіною Саксонською в 1680 році, а її сестра Ульріка Елеонора в тому ж році стала королевою-консортом Швеції. Інша сестра, Вільгельміна Ернестіна, курфюрстіна-удова Пфальцу, в 1685 році переїхала до неї в Дрезден[8][13].
Пізні роки
У 1691 році в Тюбінгені під час епідемії холери або чуми помер Йоганн Георг III і був похований в соборі Фрайберга. У наступному році, його син і спадкоємець, новий саксонський курфюрст Йоганн Георг IV став відкрито жити зі своєю фавориткою і можливою єдинокровною сестрою Магдалиною Сибіллою фон Найдшуц. Анна Софія продовжила політику покійного чоловіка, спрямовану на руйнування цих відносин. Однак, Йоанн Георг IV не бажав нічого міняти[12][14][15].
Анна Софія намагалася одружити старшого сина із племінницею, данською та норвезькою принцесою Софією Ядвіґою, але курфюрст відкинув цю пропозицію[16]. Нарешті, вона одружила його із принцесою Елеонорою Ердмутою Саксен-Ейзенахською. Шлюб виявився вкрай невдалим. Йоанн Георг IV не приділяв належної уваги дружині. Він залишив її в Гофі — офіційній резиденції саксонських курфюрстів, і продовжив жити з коханкою в іншому своєму палаці. Курфюрст навіть спробував вбити дружину, щоб одружитися з фавориткою. Дітей у подружжя не було[12][14][15].
У червні 1693 року коханка народила від курфюрста доньку, Марію Вільгельміну Фредеріку. Менш ніж через рік після цього Магдалина Сибілла заразилася віспою і 4 квітня 1694 року померла на руках у курфюрста. Йоганн Георг IV помер слідом за нею від тієї ж хвороби, і був похований у соборі Фрайберга. Його спадкоємець і брат визнав племінницю незаконнонародженою[12][14][15].
З 1697 року Анна Софія займалася вихованням онука Фрідріха Августа, сина Фрідріха Августа I і Крістіани Ебергардіни Бранденбург-Байрейтської, так, як її молодший син, ставши польським королем під ім'ям Августа II, став католиком. З цієї причини в саксонських володіннях його авторитет сильно поступався авторитету матері і дружини, які продовжили сповідувати лютеранство. Однак, незадовго до смерті курфюрстіни-вдови, онук, вихований нею в дусі протестантизму, таємно перейшов в католицтво і згодом успадкував польський і литовський трони під ім'ям Августа III[17].
Ставши вдовою, Анна Софія оселилася в замку Ліхтенбург, де жила разом із сестрою Вільгельміною Ернестіною, курфюрстіною-вдовою Пфальцу. Анна Софія померла 1 липня 1717 року у Преттіні[18]. Спочатку її поховали поруч із сестрою в замковій церкві святої Анни в бароковій гробниці роботи Бальтазара Пермозера. 22 вересня 1811 року гробниці Анни Софії та Вільгельміни Ернестіни з їх останками були перенесені до Фрайберзького собору[19][20].[21]
Remove ads
Фредерік II | Софія Мекленбург-Ґюстровська | Йоахім Фрідріх Бранденбурзький | Катерина Кюстринська | Вільгельм Брауншвейг-Люнебурзький | Доротея Данська | Людвіг V | Магдалена Бранденбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Крістіан IV | Анна Бранденбурзька | Георг Брауншвейг-Люнебурзький_Residenzmuseum_Celle.JPG) | Анна Елеонора Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фредерік III | Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Анна Софія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads