Андре-Марі Ампер

Андре́-Марі́ Ампе́р (фр. André-Marie Ampère; 20 січня 1775(17750120), Ліон — 10 червня 1836, Марсель) — французький фізик і математик, творець основ електродинаміки. Одиниця вимірювання сили електричного струму системи SI ампер названа на його честь.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ампер.

Андре-Марі Ампер
фр. André-Marie Ampère
Народився	20 січня 1775(1775-01-20)[1][2][…] Ліон, Французьке королівство[3][4]
Помер	10 червня 1836(1836-06-10)[5][6][…] (61 рік) Марсель[5][7]
Поховання	Цвинтар Монмартр[8]
Країна	Франція[9]
Діяльність	фізик, математик, інженер, філософ, хімік, винахідник
Alma mater	Політехнічна школа
Галузь	електромагнетизм[7]
Заклад	Політехнічна школа[7] Колеж де Франс[10]
Відомі учні	Jean Baptiste Firmin Demonferrandd
Аспіранти, докторанти	Jean-Daniel Colladond
Членство	Лондонське королівське товариство[11] Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук Петербурзька академія наук Королівське товариство Единбурга[12] Російська академія наук Прусська академія наук[13] Національна академія наук Італіїd Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії Шведська королівська академія наук Swiss Society of Nature Scrutineersd Ліонська академія наук, красного письменства і мистецтвd (10 червня 1836)[3]
Мати	Jeanne Antoinette Desarceyd
У шлюбі з	Julie Carrond[7]
Діти	Жан-Жак Ампер
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (8 березня 1827) Список 72 імен на Ейфелевій вежі
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Андре-Марі Ампер у Вікісховищі

Створив першу теорію, яка виражала зв'язок електричних і магнітних явищ. Йому належить гіпотеза (в розвитку) про природу магнетизму, яка значно вплинула на розвиток учення про електромагнітні явища: магнітні властивості тіл зумовлені наявністю в них молекулярних електричних струмів.

Біографія

Народився в м. Ліоні (Франція). З юнацького віку займався математикою та природознавством. Був спершу репетитором в Політехнічній школі в Парижі, потім займав спочатку кафедру фізики в Бурзі, а з 1805 року кафедру математики в паризькій Політехнічній школі, де він проявив себе і на літературному терені, вперше виступивши з твором: «Considerations sur la theorie mathematique du jeu» (Ліон, 1802 р.). Андре Марі Ампер переслідували невдачі. Його батько, наприклад, був обезголовлений під час французької революції та його дружина померла незабаром після їхнього шлюбу. На смертному одрі в 1836 році, він наказав, щоб був поміщений напис на його надгробку: (Щасливий і останній). У 1814 р. він став членом Паризької академії наук, в 1824 р. — професором експериментальної фізики в Колеж де Франс;

Помер 10 червня 1836 р. Після смерті Андре-Марі Ампер пройшло десятиліття, перш ніж його нову науку прийняли до підмурку сучасної науки електромагнетизму. Був похований на кладовищі Монмартр в Парижі.

Музей Ампера, Рона

Наукова діяльність

Математика, механіка і фізика зобов'язані Амперу важливими дослідженнями; його електродинамічна теорія здобула йому незгасну славу. Його погляд на єдину первинну суть електрики і магнетизму, в чому він по суті сходився з данським фізиком Ерстедом, чудово викладений ним в «Recueil d'observations lectrodynamiques» (Париж, 1822), в «Precis de la theorie des phenomenes electrodynamiques» (Париж, 1824 р.) і в «Theorio des phenomenes electrodynamiques». Різносторонній талант Ампера не залишився байдужим і до хімії, яка відводить йому одну з почесних сторінок і вважає його, спільно з Авогадро, автором найважливішого закону сучасної хімії. На честь цього ученого одиниця сили електричного струму названа «ампером», а вимірювальні прилади — «амперметрами». (Оствальд, «Klassiker der exacten Wissenschaften No.8». «Die Grundlagen der Molekulartbeorie», Abhandlungen v. A. Avogadro und Ampere, 1889). Окрім цього Амперу належить ще праця «Essais sur la philosophie des Sciences» (2 т., 1834-43; 2-е видання, 1857).

Пам'ятник Амперу у Ліоні

Науковий внесок

• відкрив закон взаємодії електричних струмів;
• запропонував першу теорію магнетизму;
• праці з теорії ймовірностей;
• застосування варіаційного числення в механіці.

Вшанування пам'яті

У місті Кривий Ріг існує провулок Ампера.

Див. також

• Закон Ампера
• Закон Ампера для циркуляції магнітного поля

Примітки

1. http://books.google.de/books?id=rwEoAAAAYAAJ&pg=PA389&hl=de#v=snippet&q=1775&f=false
2. http://amperemusee.fr
3. Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. — ISBN 978-2-9559433-0-4

   d:Track:Q3035447d:Track:Q730513d:Track:Q100708549d:Track:Q456
4. baptismal record

   d:Track:Q11966269
5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118645048 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
7. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 82. — ISBN 978-2-221-06888-5

   d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
8. Find a Grave — 1996.

   d:Track:Q63056
9. RKDartists

   d:Track:Q17299517
10. Список професорів Колеж де Франс

    d:Track:Q3253460
11. https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA5782&pos=1
12. https://rse.org.uk/fellowship/past-fellows/
13. https://www.bbaw.de/die-akademie/akademie-historische-aspekte/mitglieder-historisch/historisches-mitglied-andre-marie-ampere-47

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• (фр.) Ампер. Історія електрики. [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
• (фр.) Сайт музею Ампера
• (рос.) про Ампера