Андреянова Олена Іванівна

Олена Іванівна Андрея́нова (рос. Елена Ивановна Андреянова; нар. 13 липня 1819 — пом. 26 жовтня 1857, Париж) — російська артистка балету, одна з найбільших представниць романтичного балету.

Андреянова Олена Іванівна
Народилася	1 (13) липня 1819 Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Померла	14 (26) жовтня 1857 (38 років) former 1st arrondissement of Parisd, Париж, Франція[2]
Поховання	Пер-Лашез[3] і Grave of Andrianoffd
Країна	Російська імперія
Діяльність	танцюристка, балерина
Вчителі	Марія Тальоні[4]
Заклад	Большой театр
Роки активності	1837 — 1857
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилася 1 [13] липня 1819(18190713) року. У 1837 році закінчила Санкт-Петербурзьке театральне училище. Виступала в петербурзькій балетній трупі.

1855 року залишила сцену. У 1856 році поїхала на лікування за кордон. Померла в Парижі 14 [26] жовтня 1857 року. Похована в Парижі на цвинтарі Пер-Лашез.

Творчість

Виконала партії:

• Жізель («Жізель» Адольфа Адама; 1842, перше виконання);
• Пері («Пері» Фрідріха Бурґмюллера; 1844, перше виконання);
• Пахіта («Пахита» Едуара Дельдеве; 1847, перше виконання);
• Са­та­ніл­ла («Сатанілла» Наполеона Ребера і Франсуа Бенуа; 1948, перше виконання);
• Чорна фея («Вихованка фей» Адольфа Адама, 1850);
• гра­фи­ня Бер­та («Своєнравна дружина» Адольфа Адама, 1851).

Виконувала пантомімні ролі в операх: Олени («Роберт-диявол» Джакомо Меєрбера), Фенелли («Німа із Портічі» Даніеля Обера).

Була також яскравою характерною танцівницею, що пропагувала на сцені народні танці (лезгінка — «Руслан і Людмила» Михайла Глінки, слов'янська танець — «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, мазурка та менует — «Петро Великий» Луї Жюльєна та інші). З великою майстерністю виступала у концертах, у танці сальтарелло.

У 1845—1846 і 1852 роках виступала у Європі (Гамбург, Лондон, Париж, Мілан) та Москві; у 1853—1855 роках, разом з П. Маловернем, очолювала гастрольну трупу перербурзьких і московських танцівників, які вперше показали балети з репертуару столичних театрів глядачам Києва, Одеси, Харкова, Полтави, Курська, Воронежа та інших міст України і Росії. Поставила балет «Бахчисарайський фонтан», власного авторства.

Примітки

1. https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110803095412418
2. Андреянова Елена Ивановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
3. Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 47.

   d:Track:Q13413655d:Track:Q13413705d:Track:Q90
4. La Presse — 1845. — P. 2. — ISSN 1160-7718

   d:Track:Q3211911

Література

• Андреянова Елена Ивановна [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Театральная энциклопедия. Том 1 / Главный редактор С. С. Мокульский — Москва: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. (рос.);
• Андреянова Елена Ивановна // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• В. М. Красовская. Андреянова Елена Ивановна // Балет : энциклопедия / головний редактор Ю. М. Григорович. — Москва : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 24 .(рос.);
• Андреянова Олена Іванівна // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 57. — ISBN 5-88500-27-1