Григорович Юрій Миколайович

Григорович Юрій Миколайович (2 січня 1927, Ленінград) — радянський та російський артист балету, балетмейстер, Народний артист СРСР (1973), професор (1973), Герой Соціалістичної Праці (1986), Лауреат Державної премії СРСР (1985). Від 1996 року керує Краснодарським театром балету.

Григорович Юрій Миколайович
Народився	2 січня 1927(1927-01-02)[1] (98 років)  Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	хореограф, танцюрист, музичний педагог, балетмейстер, артист балету, режисер, кінорежисер, сценарист, балетний педагог, публіцист
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва і Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Знання мов	російська[2]
Заклад	Маріїнський театр
Роки активності	1946 — тепер. час
У шлюбі з	Безсмертнова Наталія Ігорівна
Нагороди	Державна премія Узбецької РСР імені Хамзиd урядові нагороди Російської Федераціїd
IMDb	ID 0341915
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григорович.

Біографія

Народився в сім'ї службовця Миколи Євгеновича Григоровича і Клавдії Альфредівни Григорович. Закінчив Ленінградське хореографічне училище, займався у Б. В. Шаврова та О. О. Писарєва.

Складати танці почав ще в юнацькому віці в балетній студії знаменитого Ленінградського Будинку культури імені А. М. Горького. Ставив спектаклі в різних колективах, танці в операх, у драмтеатрі. Після закінчення училища в 1946 року був прийнятий в трупу Державного академічного театру опери та балету ім. С. М. Кірова солістом і пропрацював у театрі 18 років до 1961 року.

Мстислав Ростропович, Джордж Баланчин та Юрій Григорович, фото 1972 року

В Кіровському театрі отримав першу велику постановку танців в опері «Садко». 1961 - 1964 — балетмейстер в Театрі імені Кірова. 1957 — «Кам'яна квітка» (Сергій Прокоф'єв). 1961 — «Легенда про любов» (Аріф Меліков).

У 1964 -1995 роках — головний балетмейстер Великого театру — час найвищого художнього розквіту трупи, завоювання світового визнання та авторитету. «Великий балет» здійснив близько ста тріумфальних міжнародних турне, закріпивши лідерство російської класичної школи балету.

Юрій Григорович — автор принципово нових балетних проектів у Римському Колізеї, Лондонському Королівський Альберт Холл, античних театрах Греції, на площі Сан-Марко у Венеції. Автор церемонії відкриття та закриття Олімпійських ігор 1980 (режисер-постановник — Туманов Йосип Михайлович і головний режисер спортивної частини сценаріїв Б. М. Петров).

Юрій Григорович — беззмінний керівник журі Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві, Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря в Києві, Міжнародного юнацького конкурсу класичного танцю «Фуате Артека», неодноразово очолював журі конкурсів у Болгарії (Варна), Фінляндії, США, Швейцарії, Японії.

Дружина Юрія Григоровича — Безсмертнова Наталія Ігорівна, балерина, Народна артистка СРСР, солістка Великого театру в Москві.

Твори

• Ванслов В., Григорович Ю. Большой балет. — М.: Планета, 1981. — 272 с. — 20 000 экз.
• Григорович Ю. Об авторе этой книги // Ю. И. Слонимский. Семь балетных историй. — Л., 1967. — С. 256. — 10 000 экз.
• Григорович Ю. Дебют балерины/Правда.—1968.—1 февраля
• Григорович Ю. Фёдор Лопухов/Театр.—1968.—№ 7
• Григорович Ю. Служение балету // Советская культура: газета. — М., 1972. — № 16 декабря.
• Григорович Ю. Новые горизонты балетоведения/Театр.—1973.—№ 7
• Григорович Ю. Владимир Васильев/Советский артист.—1973.—12 октября
• Григорович Ю. Традиции и новаторство // Музыка и хореография современного балета. — Л.: Музыка, 1974. — С. 7—15. — 293 с. — 8675 экз.
• Григорович Ю. Наследовать и развивать/Советская культура.—1976.—26 мая
• Григорович Ю. Театр Вирсаладзе/Советский балет.—1982.—№ 4
• Григорович Ю. Мир яркий и праздничный/Искусство.—1984.—31 января

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (1986)
• Орден святого апостола Андрія Первозванного (26 січня 2017)^[3]

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (27 липня 2007) -за видатний внесок у розвиток вітчизняного і світового хореографічного мистецтва, багаторічну творчу діяльність^[4]
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (27 квітня 2002) -за видатний внесок у розвиток хореографічного мистецтва^[5]
• Орден Леніна
• Медаль «Герой праці Кубані» (Краснодарський край)
• Орден Дружби (Казахстан)
• Ленінська премія
• Державна премія СРСР
• Народний артист СРСР