Анатоль Вольний (справж. — Анатоль Юсти́нович Ажгіре́й, 2 грудня 1902, с. Пуховичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, Білорусь — 29 жовтень 1937 Мінськ, в'язниця НКВС, Білорусь) — білоруський поет, прозаїк, журналіст, кінодраматург. Один із засновників пригодницького жанру в білоруській прозі[1].
| Анатоль Вольний | ||||
|---|---|---|---|---|
| Анатоль Вольны | ||||
._Анатоль_Ажгірэй_(Вольны)_(1920-29).jpg) 1920-ті роки | ||||
| Ім'я при народженні | Анатоль Іўсты́навіч Ажгірэ́й | |||
| Псевдонім | Акша; Алёша; В.Анатолий; Анатолий Вольный | |||
| Народився | 2 грудня 1902 Пуховичі, Ігуменський повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 29 жовтня 1937 (34 роки) Мінськ, в'язниця НКВС | |||
| Громадянство | Білорусь | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, журналіст, кінодраматург | |||
| Alma mater | Білоруський державний університет | |||
| Заклад | Q96818185? і Malady aratyd | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1920—1937 | |||
| Членство | Узвышша, Маладняк (літературне об'єднання, Білорусь), Q109854214? і Спілка білоруських письменників | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 Анатоль Вольний у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 2 грудня 1902 в сім'ї службовця Юстина Ажгірея. Після закінчення початкової школи, в 1911 вступив до Ігуменської гімназії. У 1920-1921 служив добровольцем у армії, брав участь у боях з польськими військами. Після демобілізації працював редактором газети «Юный пахарь» (з 1924 — «Малады араты»). Навчався в Білоруському державному університеті.
У 1920-1930-х був активним учасником літературно-мистецького руху в Білорусі. У 1923 став одним з ініціаторів створення літературного об'єднання «Маладняк», перший редактор її однойменного часопису[2]. З 1928 — у «Полымі». З 1934 — член Спілки письменників Білорусі.
Був одружений, виховував дитину. Заарештований 4 листопада 1936 року в Мінську за адресою: вул. М. Горького, д. 4, кв. 6. Засуджений позасудовим каральним органом НКВС 28 жовтня 1937 як «член контрреволюційної організації» до вищої міри покарання з конфіскацією майна. Розстріляний 29 жовтня 1937 року в тюрмі НКВС. Реабілітований військовою колегією Верховного суду 3 грудня 1957.
Творчість
.jpg)
Письменницьку діяльність почав у 1920 р. Видав збірки поезій «Чарнакудрая радасьць» (1926), «Табе» (1927).
У 1925 вийшов роман «Ваўчаняты» (у співавторстві з А. Александровичем і А. Дударом). Автор повістей «Два» (1925), «Антон Савіцкі». «Зборнік фэльетонаў» (1927) і книга гуморесок і фельєтонів «Суседзі» (1932) выйшли під псевдонімом «Алёша».
Написав п'єси, драматизовані агітжарти («Калі дзяк гаворыць праўду», «Міколка», «У агранома» — 1924), комедію «Ратуй, божа!» (з Р. Кобецом, 1932). Виступав і як кінодраматург — за його сценаріями поставлені фільми «Хвоі гамоняць» (з К. Дзяржавіним, 1929), "Гатэль «Савой» (1930), «У агні народжаная» (1930), «Сонечны паход» (1931), «Новая радзіма» (1935) та ін. У 1935 р. вийшла кіноповість «Шасцідзясятая паралель».
Література
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 3. Кн. 2. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9
- Айзенштадт Г. Ждите нас, звезды!: Докум. очерк о комс. поэте, журналисте и сценаристе А.Вольном // Знамя юности. 1978, 5 окт.;
- Айзенштат Г. З ліку першапраходцаў // Чырвоная змена. 1981, 21 крас.;
- Брадзянскі Б. На шляху да рэалізма: Пра творчасць кінадраматурга А.Вольнага // ЛіМ. 1935, 16 сак.;
- Шушкевіч С. Талент, загартаваны Кастрычнікам: Да 70-годдзя з дня нараджэння А.Вольнага // ЛіМ. 1972, 1 снеж.;
- Шушкевіч С. Яго ўспамінаюць добрым словам // Шушкевіч С. Выбр. тв.: У 2 т. Т. 2. Мн., 1978;
- Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X
- Вольны Анатоль // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995. Т.2.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
