Loading AI tools
Анастасія Василівна (нар. близько 1397–98 — пом. 1470) — друга донька великого князя московського Василя І Дмитровича од литовської князівни Софії Вітовтівни.
У 1417 році, зміцнюючи стосунки з Литовсько-Руською державою, батько видав її заміж за Олелька Володимировича, майбутнього князя київського. Згідно з тевтонським рапортом, весілля, що його справив внучці Вітовт, почалося 22 серпня й тривало цілий тиждень[1]. В посаг дівчина дістала малоярославецькі волості Передол і Почапод (згодом 1458–59 р. вона дарувала їх Троїце-Сергієвому монастирю, ігумен котрого Васіан у той час перебував у Києві з місією «укрепления православного христианства»[2], причім Олельковичів було внесено до пом'яника цієї обителі[3]).
Осінню 1421 Анастасія навідала отця в Москві, воротившись за тиждень перед Різдвом[4].
Під час династичної війни у ВКЛ Олелька з сім'єю по велінню Сигізмунда Кейстутовича було ув'язнено: його самого посадили в Кернові, тоді як Анастасію, синів Семена та Михайла — в Утянах. Це, найімовірніше, сталось в період між весною чи то пак літом 1434 й початком лютого 1435, оскільки ще на зламі 1433–34 р. князь та родина видали в своїм двірці Турець грамоту для Лавришівського монастиря. Невдовзі після того, як Сигізмунда у березні 1440 вбили змовники, пани радні звільнили їх[2][5].
Пізніш княгиня спричинилась до міжусобиці на землях північно-східної Русі на стороні брата Василя II, осліпленого в 1446 Дмитром Шемякою. Вона всіляко допомагала його прибічникам, які втекли до ВКЛ, а також підіслала в Москву свого шпигуна, киянина Полтинка, щоб стежити за діями Шемяки та вчасно повідомляти братові про його наміри. Листувалась з митрополитом Іоною[6][4].
У шлюбі народилось двоє чи радше троє синів і кілька дочок:
- Семен (1420 —1470), з волі великого князя Казимира IV посів київський престол (1455–70);
- Михайло (пом. 1481), князь копильський і слуцький, намісник у Великому Новгороді (8 листопада 1470 — 15 березня 1471), страчений за спробу державного перевороту;
- Олександр (лат. Alexander Alexandri ex ducibus Russie), згаданий в метриці Краківської академії під 1455 роком (за твердженням польського історика Яна Тенговського)[7];
- Барбара (1428–29 —1492), пішла під вінець з кн. Болеславом IV Мазовецьким[5];
- Юліана, стала дружиною кн. Юрія Семеновича Гольшанського[3];
- Феодосія (Федька), побралась із кн. Семеном Юрійовичем N[7];
- NN вийшла заміж за кн. Юрія Федоровича Пронського, емігранта до ВКЛ[8];
- Євдокія (пом. 1467), перша жінка молдавського господаря Штефана III (з 1463)[8];
- Олександра, була одною з молодших, 6 квітня 1460 вона дарувала Краківській академії золотий ланцюг вартістю 36 флоринів[7].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
