Аліф

Алі́ф (араб. الألِف; ’аліф) — перша літера арабської абетки. Її вживають для позначення довгого звука /aː/ або (рідше) гортанного зімкнення. Крім того, якщо слово починається з беззвучного приголосного, то перед ним з'являється аліф, який позначатиме короткий «і» (іноді, в наказовій формі — звук «у»).

ا    ب    ت    ث    ج    ح

خ    د    ذ    ر    ز    س

ش    ص    ض    ط    ظ    ع

غ    ف    ق    ك    ل

م    ن    ه    و    ي

Історія[en] • Транслітерація[en] Цифри • Числа[en]

Інші знаки та літери Діакритики Гамза • Танвін • Шадда Та марбута ة‎ • Аліф максура ى‎ Лам-аліф لا‎‎ Сонячні та місячні літери

Додаткові літери

پ‎    ټ    چ‎    څ    ځ    ډ    ژ‎

ړ    ږ    ښ    ڤ    گ‎    ڭ    ڼ     п о р

Ізольована форма літери

Не плутати з Алеф.

В ізольованій та кінцевій позиціях аліф має вигляд ﺍ; в серединній та початковій позиціях — ﺎ.

Аліф належить до місячних літер.

Літері відповідає число 1.

В перській мові ця літера має назву алеф (перс. الِف), звучить як [ɒ] або передає гортанне зімкнення [ʔ].

В юнікоді

Юнікод	U+0627
Ім'я в юнікоді	ARABIC LETTER ALEF
HTML	ا
ISO 8859-6	0xc7

Див. також

• Мадда
• Арабська мова

Посилання

• Арабська абетка. Звучання арабських приголосних та коментарі до їхньої вимови [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Арабська абетка. Коментарі до складних звуків [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• The Persian alphabet (الِفـباى فارسى) [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
• Persian Alphabet (Alefba) [Архівовано 19 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)