Альфред-Інгемар Берндт

Альфред-Інгемар Берндт (нім. Alfred-Ingemar Berndt; 22 квітня 1905 — 28 березня 1945) — німецький офіцер, бригадефюрер СС. Один із керівників нацистської пропаганди. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Альфред-Інгемар Берндт
нім. Alfred-Ingemar Berndt
Народився	22 квітня 1905(1905-04-22)[1] Бидгощ, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер	28 березня 1945(1945-03-28)[1] (39 років) Веспрем, Веспремський ярашd, Веспрем, Угорщина[1]
Країна	Третій Райх
Діяльність	журналіст, письменник, політик
Знання мов	німецька
Заклад	Міністерство пропаганди та громадської просвіти[1]
Учасник	Друга світова війна[1]
Членство	СА[1], Militant League for German Cultured і СС[2][1]
Військове звання	Бригадефюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2][1] і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (невідомо)
Нагороди	Золотий німецький хрест Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «За вислугу років в НСДАП» Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний кут старих бійців Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Кільце «Мертва голова» Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Нагрудний знак «За танкову атаку» Нарукавна стрічка «Африка»

Біографія

Син залізничного інспектора. Після закінчення гімназії вивчав германістику в Берліні. У 1924 вперше вступив в НСДАП (квиток №24 688) і СА, повторно вступив в партію в 1925 році (короткочасно) і в травні 1932 року (квиток № 1 101 961); один з творців Союзу східних німців. У 1924-26 редактор пронацистського «Німецького щоденного листка», потім деякий час працював редактором в різних провінційних виданнях. На початку 1930-х років прийнятий на посаду редактора східної політики в офіційне німецьке інформаційне агентство — ВТБ. Після приходу нацистів до влади в лютому 1933 року призначений імперським уповноваженим в ВТБ, а з червня став його головним редактором. Керував перетворенням ВТБ в «Німецьке інформаційне бюро» (ДНБ). 16 жовтня 1934 року вступив в СС (квиток № 242 890). У 1936 року призначений заступником прес-секретаря імперського уряду Вальтера Функа. Курирував відділ преси Імперського міністерства народної освіти і пропаганди. Одночасно з 1 грудня 1937 по 9 листопада 1944 року значився в СД. У серпні 1939 року очолив відділ радіо міністерства — одну з провідних пропагандистських служб Німеччини. Одночасно був головою Німецького робітничого радіотовариства, головою Наглядової ради Німецького радіо (Берлін) і керівником управління «Радіо» в системі Імперського керівництва НСДАП. Був також головним редактором Німецького телеграфного бюро. Як «старого бійця» користувався великим впливом в міністерстві. З березня по серпень 1940 року у складі вермахту брав участь у Французькій кампанії. Повернувшись в міністерство, будучи неврівноваженою людиною і поганим професіоналом, фактично передоручив свої обов'язки своєму заступнику В. Діверго, який і замінив його у вересня 1941 року на чолі радіо Німеччини. З вересня 1941 року — начальник відділу німецької преси міністерства. У 1941 році вступив в армію і був направлений в Північну Африку, в 1941-43 роках — шеф-ад'ютант генерала Ервіна Роммеля. З 1945 року — командир 2-го батальйону 5-го танкового полку 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». Загинув у бою.

Звання

• Штурмбаннфюрер СА
• Штурмбаннфюрер СС (16 жовтня 1934)
• Оберштурмбаннфюрер СС (1 січня 1935)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1936)
• Міністерський радник (5 червня 1936)
• Оберфюрер СС (10 вересня 1939)
• Міністерський диригент
• Фельдфебель резерву
• Лейтенант резерву (серпень 1940)
• Міністерський директор (1941)
• Обер-лейтенант резерву (30 січня 1942)
• Гауптман резерву (1 січня 1943)
• Бригадефюрер СС (20 квітня 1943)
• Гауптштурмфюрер резерву військ СС (7 вересня 1944)

Нагороди

• Знак гау
• Почесний кут старих бійців
• Золотий партійний знак НСДАП
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
• Залізний хрест
  • 2-го класу (27 травня 1940)
  • 1-го класу (6 червня 1940)
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (2 липня 1941)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
• Німецький хрест в золоті (17 липня 1943)
• Нарукавна стрічка «Африка»
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Бібліографія

Берндт був укладачем кількох збірок патріотичних пісень, включаючи «Марші Великонімецької імперії» (1939), а також книг «Віхи Третьої імперії» (1938) і «Дайте мені 4 роки» (1937).

• Wir erleben die Befreiung der Saar (Scherl, Berlin 1935)
• Vom Arbeitsplatz zum M.-G. Dreyse (Otto Stollberg, Berlin 1936)
• Vom Kunstrichter zum Kunstdiener (VB-Zeitungsverlag, Berlin 1936)
• Gebt mir vier Jahre Zeit! - Dokumente zum ersten Vierjahresplan des Führers (Franz Eher Nachf., München 1937)
• Meilensteine des Dritten Reiches (Franz Eher Nachf., München 1938)
• Der Marsch ins Großdeutsche Reich (Franz Eher Nachf., München 1939)
• Der deutsche Osten und die deutsche Kultur (NSDAP-Gauleitung Danzig-Westpreußen, Danzig 1939)
• Panzerjäger brechen durch! (Franz Eher Nachf., München 1940)
• Das Lied der Front – Liedersammlung des Großdeutschen Rundfunks (Georg Kallmeyer, Wolfenbüttel 1943)
• Deutschland im Kampf (Otto Stollberg, Berlin 1944)

Література

• Heinrich Hoffmann: Parteitag der Freiheit – 80 Bilddokumente vom Reichsparteitag zu Nürnberg 1935, „Zeitgeschichte“ Verlag und Vertriebs-Gesellschaft M. B. H., Berlin 1935, Geleitwort und Unterschriften von Alfred-Ingemar Berndt
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Ritterkreuz Archiv III/2012, Veit Scherzer, Ranis, September 2012, ISSN 1866-4709

Посилання

• Біографія Берндта. [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Beamte nationalsozialistischer Reichsministerien

   d:Track:Q105609309
2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.

   d:Track:Q63098423