Remove ads
Альбрехт Фрідріх Карл Пенк (нім. Albrecht Friedrich Karl Penck; 25 вересня 1858, Лейпциг — 7 березня 1945, Прага) — німецький географ і геолог, особливо цікавився геоморфологією, льодовиковими формами рельєфу та кліматологією.
| Альбрехт Пенк | |
|---|---|
| нім. Albrecht Penck | |
 Альбрехт Пенк | |
| Народився | 25 вересня 1858[1][2][…] Ройдніцd, Німеччина |
| Помер | 7 березня 1945[3][1][…] (86 років) Прага, Протекторат Богемії і Моравії[3] |
| Країна | .svg){kind=small} Саксонське королівство.svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Третій Райх |
| Діяльність | геолог, географ, викладач університету, кліматолог |
| Галузь | геологія |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[4] |
| Науковий керівник | Фердінанд Ціркель |
| Знання мов | німецька[1][5] |
| Заклад | Віденський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і HU Berlin |
| Членство | Прусська академія наук, Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, Національна академія наук США, Національна академія дей-Лінчей, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Данська королівська академія наук і Королівське товариство Единбурга |
| Діти | Вальтер Пенк |
| Нагороди |  |
У Віденському університеті лекції Альбрехта Пенка слухав український географ, картограф та етнограф, академік Всеукраїнської академії наук — Степан Рудницький.
Remove ads
Альбрехт Пенк народився в Рюдніці поблизу Лейпцига в сім'ї продавця книг Еміля Пенка (1829—1880) і його дружини Єлизавети Пенк (1833—1896). Після закінчення середньої школи в 1875 році він навчався в Лейпцизькому університеті, де вивчав хімію, ботаніку, мінералогію та геологію.
У 1885—1906 роках Пенк був професором Віденського університету, а з 1906 по 1927 рік університету Гумбольдтів у Берліні, де він працював над проблемами геоморфології та кліматології.
У 1886 році Пенк одружився з Ідою Гангхофер (1863—1944), сестрою письменника Людвіга Гангхофера[de] (1855—1920). Їхній син — Вальтер Пенк (1888—1923) став відомим географом і геоморфологом.
Разом з Едвардом Брюкнером[de] (1862—1927) у 1909 році опублікував відому працю «Альпи в льодовиковий період» (Die Alpen im Eiszeitalter), де вони розділили плейстоцен на чотири льодовикові періоди відповідно до заледеніння Альп (Гунц, Міндель, Рисс, Вюрм), з назвами, обраними за річковими долинами, які, на думку представників льодовикової теорії, були продуктом руху льодовиків.
До 1918 року Пенк також керував інститутом і музеєм океанографії. З 1928 року викладав в німецькому університеті Карла-Фердинанда в Празі.
Альбрехт Пенк помер в Празі 7 березня 1945 року.
Remove ads
- Studien über lockere vulkanische Auswürflinge. 1878.
- Die Geschiebeformation Norddeutschlands. 1879.
- Die Vergletscherung der deutschen Alpen, ihre Ursache, periodische Wiederkehr und ihr Einfluss auf die Bodengestaltung. 1882.
- Schwankungen des Meeresspiegels. 1882.
- Die Eiszeit in den Pyrenäen. 1884.
- Das Deutsche Reich, das Königreich der Niederlande, das Königreich Belgien, das Großherzogtum Luxemburg (in Richthofens Länderkunde v. Europa 1888/89).
- Morphologie der Erdoberfläche. 2 Bände. Stuttgart 1894.
- Thalgeschichte der obersten Donau. In: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. 28. Jg., 1899, S. 117—130. (цифрова копія)
- mit E. Brückner: Die Alpen im Eiszeitalter. 3 Bände. Leipzig 1909.
- Tsingtau. 1910.
- Nationale Erdkunde. Buchholz & Weißwange, Berlin 1934.
- Klettgauer Pforte und Bodensee. In: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. 66. Jg., 1939, S. 117—139. (цифрова копія)
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads