Аллілуєва Надія Сергіївна

Надія Сергіївна Аллілуєва (22 вересня 1901, Тифліс, Російська імперія — 9 листопада 1932, Москва, СРСР) — радянська партійна діячка, друга дружина Генерального секретаря ЦК ВКП (б) Й. В. Сталіна. Член ВКП (б) з 1918 року.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллілуєва.

Аллілуєва Надія Сергіївна
рос. Надежда Аллилуева
Народилася	22 вересня 1901(1901-09-22)[1][2]  Баку, Бакинська губернія, Російська імперія
Померла	9 листопада 1932(1932-11-09)[3][1][2] (31 рік)  Москва, РСФРР, СРСР  ·вогнепальна рана
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	секретарка
Alma mater	Всесоюзна промислова академіяd
Партія	КПРС
Батько	Аллілуєв Сергій Якович
Мати	Olga Evgen'evna Fedorenkod
Брати, сестри	Fyodor Alliluyevd
У шлюбі з	Сталін Йосип Віссаріонович
Діти	Аллілуєва Світлана Йосипівна і Сталін Василь Йосипович
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилася в сім'ї робітника-революціонера С. Я. Аллілуєва. Хрещениця радянського партійного діяча А. С. Єнукідзе.

Коли в 1917 у І. В. Сталін повернувся в Петроград із сибірського заслання, між ним і шістнадцятирічної Надею почався роман. У 1918 році вони одружилися. Їхні діти Василь (1921—1962) і Світлана (1926—2011).

Працювала в Наркоматі у справах національностей, в секретаріаті В. І. Леніна, співпрацювала в редакції журналу «Революція і культура» та в газеті «Правда». У 1921 році виключалася з партії «за суспільну пасивність і прихильність до анархо-синдикалізму». З 1929 року вчилася в Московській промисловій академії на факультеті текстильної промисловості.

У ніч з 8 на 9 листопада 1932 року Надія Сергіївна вистрілила собі в серце з «Вальтера», зачинившись у своїй кімнаті.

Пам'ятник на могилі Надії Аллілуєвої авторства скульптора І. Д. Шадра (нині на кладовищі встановлено копію скульптури, оригінал знаходиться в Третьяковській галереї)

Прийнято вважати, що приводом для її самогубства стало загострення хвороби. Її часто мучили сильні головні болі. У неї, судячи з усього, було неправильне зрощення кісток черепного склепіння, і в подібних випадках самогубство не рідкість^[4][5].

У газеті «Правда» був надрукований офіційний некролог, а також особливу лист-співчуття Сталіну особисто від Бориса Пастернака.

	Н. С. Аллілуєвої. У ніч на 9 листопада померла активний і відданий член партії тов. Надія Сергіївна Аллілуєва. ЦК ВКП (б)
— Газета «Правда» від 10 листопада 1932 а

Похована на Новодівичому кладовищі, на її могилі поставлено пам'ятник з білого мармуру з написом: «Надія Сергіївна Аллілуєва-Сталіна / 1901—1932 / член ВКП (б) / від Й. В. Сталіна».

Йосип Віссаріонович Сталін часто відвідував могилу дружини і довго сидів на мармуровій лавці навпроти.

В даний час пам'ятник Аллілуєвої накритий плексігласовий коробом через те, що цей тип мармуру руйнується в умовах московської погоди. У підстави пам'ятника раніше лежала чавунна троянда, встановлена в пам'ять про справжню бордову троянду, кинуту Аллілуєвою в обличчя Сталіну в день своєї загибелі^[6].

Див. також

• Гелі Раубаль