Александер Любомирський
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Любомирський або Александер Любомирський (польск. Aleksander Lubomirski) (1749/1751 Київ — 14.08.1804 Відень / 1808) — польсько-український князь і магнат, державний діяч. Київський каштелян у 1785—1790 роках, генерал французьких військ. Нащадок українських князів Вишневецьких, з їх бічної лінії княжого роду Любомирських.
| Александер Любомирський | |
|---|---|
| Народився | 1751[1] Київ, Російська імперія |
| Помер | 17 липня 1804 Відень, Габсбурзька монархія |
| Країна | Річ Посполита |
| Посада | Київський каштелян[2] |
| Рід | Любомирські |
| Батько | Станіслав Любомирський |
| Мати | Людвика Гонората Потійd |
| Брати, сестри | Францішек Ксаверій Любомирський, Юзеф Любомирський і Михайло Любомирський |
| У шлюбі з | Розалія Любомирська |
| Діти | Розалія Жевуська |
.jpg) | |
Власник «Опольського ключа» Люблінського воєводства Республіки Польщі. Син воєводи київського Станіслава Любомирського та його дружини — доньки великого литовського стражника Антона Потія (Антонія Поцея) Людвіки.[3] .
Дружина — Розалія Ходкевич (*16 вересня 1768, Чорнобиль — 30 червня 1794, Париж) — середня з трьох доньок Яна Миколая Ходкевича та його дружини Людвіки з Жевуських; шлюб 1787 року. В Ополі перебувала рідко, більшість часу — у Варшаві, мандрівках Європою. Під час 4-річного сейму мала славу однієї з найкращих жінок. Прихильниця князя Юзефа Понятовського. Брала участь в контрреволюційній діяльності у Франції. Донька — Олександра, миропомазана Розалія; дружина Вацлава «Еміра» Жевуського.
Нагороди
Кавалер Ордена Святого Людовіка
Кавалер Ордена Святого Станіслава (1776)
Кавалер Ордена Білого орла (1787)
Примітки
Джерела
Посилання
.svg){kind=small}
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.