Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Адріан ван де Венне (нід. Adriaen van de Venne, 1589, Делфт—12 листопада 1662, Гаага) — нідерландський художник. Робив портрети, жанрові та історичні композиції, працював графіком. Уславився власними гризайлями на різноманітні сюжети, здебільшого жартівливого, кумедного чи філософського спрямування.
Ван де Венне народився 1589 року в Делфті в родині поважних батьків, які втекли з південних провінцій через війну та релігійний гніт[16]. Згідно написаної Арнольдом Хоубракеном біографії, ван де Венне навчався у латинській школі в Лейдені та мріяв стати художником. Живопису в основному вчився самостійно, але також отримував уроки від майстра ювелірної справи і художника Симона де Валка (нід. Simon de Valck). У Гаазі[17] його другий учитель Ієронімус ван Дист (нід. Hieronymus van Diest), який працював технікою гризайль, навчив його граверному мистецтву[18][19].
1607 року ван де Венне згадували в Антверпені, а в 1614–1625 роках він жив у Мідделбурзі[17], де надихався пейзажами Яна Брейгеля Старшого та сатиричними повчальними віньєтками Пітера Брейгеля Старшого[16]. Там творчість художника досягла свого апогею, а картини того періоду, поліхромні, маньєристичні за духом та написані швидким мазком, близькі до творів Матеуса Молануса (нід. Mattheus Molanus) і Крістоффеля ван ден Берге[en])[17]. Його сатирична картина «Ловля душ» (нід. De zielenvisserij), написана 1614 року, є іронічним зауваженням до конфлікту католицької та протестантської церков під час Нідерландської революції, коли річка Шельда, що зображена на картині та знаходилася в безпосередній близькості від будинку ван де Венне в Мідделбурзі, відділяла південну католицьку Фландрію від північних протестантських Брабанта та Зеландії. Вплив Яна Брейгеля Старшого особливо помітно проявлявся в цій алегорії релігійного фанатизму[20], реалістичні деталі трактовані в ній з тонким гумором[17].
Ван де Венне працював як книжковий ілюстратор, дизайнер друку, політичний пропагандист і поет, співпрацював зі своїм братом Яном, відомим видавцем і арт-дилером. Провідні голландські письменники, як-от Якоб Катс[21], наймали ван де Венне, оскільки його ілюстрації сприяли зростанню популярності нідерландських книг емблем[en], що містять уроки моралі та відповідні ілюстрації, які зазвичай були представлені гравюрами жанрових сцен із селянами, жебраками, злодіями та дурнями. Завдяки цим роботам він прославився за життя і залишався знаменитим після своєї смерті протягом XVIII століття.
1625 року Адріан ван де Венне переїхав до Гааги, де вступив у Гільдію Святого Луки. Там же, можливо, працював в суді. 1640 року став деканом Гільдії. Він продовжував займатися своїми книжковими і естампними проєктами та написав велику частину своїх відомих картин, багато з яких зображали знедолених і калік. 1656 року Адріан став одним зі співзасновників Confrerie Pictura — організації, яка була альтернативною офіційній Гільдії. Адріан Ганнеман[en], ван де Венне та інші місцеві діячі мистецтв створили її, будучи незадоволеними станом справ у Гільдії Святого Луки[22]. Помер ван де Венне 12 листопада 1662 року в Гаазі, не залишивши після себе учнів і послідовників[16].
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
_-_cropped.jpg)
