Адат

Ада́т (араб. عادات) — загальна назва звичаєвого права у мусульманських народів. Протиставляється релігійному праву — шаріату. Різні школи ісламського права по різному ставляться до адату. Найтолерантнішим до нього є так званий ханафітський мазхаб. Адат не становить якоїсь системи, в різних народів він різний. Складаючись століттями, адат носить відбиток родоплемінних та феодальних стосунків.

Шаріат

ДЖЕРЕЛА

Коран Сунна Іджма (узгоджена думка) Кияс (аналогія) Адат (звичай) Мазгаб (правова школа) Біда (нововведення) Таклід (наслідування) Іджтигад (інтерпретація)

ТИП ВЧИНКІВ

Фард (обов’язкове) Халяль (дозволене) Мубах (нейтральне) Макруг (небажане) Харам (заборонене)

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Фікг

ДЖЕРЕЛА

Коран Сунна Іджма (узгоджена думка) Іджтигад (інтерпретація) Кияс (аналогія) Таклід (наслідування) Адат (звичай) Мазгаб (правова школа) Біда (нововведення) Істислах (прагнення користі) Істихсан (перевага)

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

У мусульманському світі норми адату існують поруч з шаріатом. Це відбувається в першу чергу там, де населення ісламізоване поверхнево і шаріатські суди відсутні, або не мають достатнього авторитету; там де попри багатовікове панування ісламу, зберігаються родинно-племенні стосунки та давні правові уявлення; там, де до поширення ісламу населення входило до складу держав з розвинутою правовою системою і, прийнявши іслам, не відмовилось від звичних правових норм.

Норми адату можуть значно розходитись з шаріатом, виступаючи як альтернатива, чи навіть зовсім відтісняючи їх. Наприклад, наслідування за жіночою лінією та інші звичаї матріархального характеру у туарегів, звичаї кровних зобов'язань у багатьох народів Кавказу, шлюбні стосунки у мусульман Центральної Африки та ін.

У практичній діяльності нормами адату може послуговуватись без обмежень лише третейський суддя (хакім), головним завданням якого є примирення сторін. Духовний суддя (каді) може спиратись на адат лише у виняткових випадках, коли норма, що використовується, не суперечить загальному духу шаріату

Див. також

• Каро-карі
• Чеченське звичаєве право

Джерела та література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Урф // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
• А. Боголюбов. Ада // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 13. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)
• Исламский энциклопедический словарь. Адат (рос.)

Посилання

• Адат [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.