Loading AI tools
вид рослин З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Агава американська[1] (Agave americana L.; місцеві назви: англ. Century Plant — столітня рослина, англ. American-aloe — американське алое, ісп. Maguey, ісп. Pita común) — сукулентна рослина підродини агавових (Agavoideae). Типовий вид роду агава (Agave).
Агава американська Agave americana | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
Рід: | Агава (Agave) |
Вид: | Агава американська Agave americana (A. americana) |
Біноміальна назва | |
Agave americana L., 1753 | |
Кущевидна рослина заввишки 1-2 м і діаметром понад 3 м з укороченим стеблом і 20-30 великими м'ясистими листями з колючим вістрям. Листки лінійні, зібрані в прикореневу розетку, завдовжки до 2 м і завширшки близько 25 см, ланцетоподібні, з колючими, зігнутими, чорно-коричневими зубчиками по краях, завдовжки 0,8-1,0 см. Кінчики листя з гострими шипами до 3 см завдовжки. З розетки листя з часом виростає величезне волотисте суцвіття (до 9 м заввишки), що має 15 — 35 китиць з безліччю воронковидних зеленувато-жовтих квіток завдовжки 7-10 см. Розетка агави монокарпічна, тобто вона цвіте і приносить плоди тільки один раз, коли рослина досягає віку 10 років або більше, після чого відмирає, але з його основи виростають численні нові пагони.
Вид мексиканського походження, але розселився практично по всіх зонах з помірним кліматом. Вважається одним з перших видів, що потрапили до Європи після завоювання Мексики. Зараз його можна зустріти в прибережних зонах Середземного моря.
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
З лікувальною метою застосовуються листя і свіжий сік рослини. Зазвичай агава живе 15-20 років. Листя для лікування слід вживати від рослин не молодше трирічного віку.
Агава американська має майже такі ж хімічні та фармакологічні властивості, як і алое, але вона спеціально ще не вивчена і з лікувальною метою застосовують її тільки в народній медицині. Використовують агаву для зовнішнього застосування (при ранах, наривах та ін) і для приймання всередину (при захворюваннях шлунка, печінки, легень та ін). Препарати з цієї рослини мають знезаражувальну, протизапальну, болезаспокійливу, жарознижувальну і відхаркувальну дію.
Листя для зовнішнього застосування вживають у свіжому вигляді, розщеплюючи лист і прикладаючи його до хворого місця розрізаною стороною. Особливо хороший ефект дає застосування агави при наривах і ішиасі (запаленні сідничного нерва).
У осіб з дуже чутливою шкірою при накладанні на хворе місце і тривалому триманні агави виникає потужне печіння, але боятися такої реакції не слід: побічних явищ та ускладнень при всьому цьому не буває, і той, хто терпляче перенесе це неприємне відчуття, отримає позитивний результат від лікування. Для зменшення подразнення шкіри до хворого місця треба час від часу прикладати тонким шаром свіжий сир.
При внутрішніх захворюваннях агава вживається здебільшого у вигляді настою на воді свіжого подрібненого листя, і тільки при захворюваннях печінки та жовтяниці — у вигляді порошку. Суміш зі свіжого соку агави американської з медом застосовують всередину при туберкульозі легень і затяжному завзятому бронхіті.
Застосовуючи настій або відвар при шлункових захворюваннях (особливо при диспепсії), найкраще їх з'єднати з відваром полину (10 г на 150 мл) в такій пропорції: одна частина полину на п'ять частин агави; доза приймання така ж.
Готують цю лікувальну суміш так: 1 г або 20 крапель настоянки полину (або 1 ст. Ложку відвару), беруть на 5 г або 1 чайну ложку соку агави, розбавляють у 0,5 л кип'яченої води. Доза приймання: по 1 ст. ложці 3 рази щодня.
Порошок готується з розчленованого, висушеного на повітрі листа, стовченого і просіяного. Зберігати в сухому місці. Приймати по 0,2-0,5 г (брати на кінчик складаного ножа) 3 рази щодня.
Свіжий сік з агави (у поєднанні з полином) вживають замість настою або відвару по 20 крапель на ложку води, що особливо рекомендують при водянці, що починається і для нормалізації функціональної діяльності шлунка і кишківника.
Проста в культурі рослина, якій потрібні сонячне місце, а також злегка кисла земля з гарним дренажем. У період вегетації — рясний полив, узимку — сухе утримання. Там, де це дозволяє клімат, краще вирощувати на відкритому повітрі. Рослина досить витривала і може протягом нетривалого часу переносити зниження температури на кілька градусів нижче нуля.
Розмножується насінням або прикореневими пагонами навесні або восени.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.