Абдул Калам

Авур Пакір Джаїнулабдін Абдул Калам Марайкайяр (англ. Avul Pakir Jainulabdeen Abdul Kalam Maraikkayar, там. அவுல் பகிர் ஜைனுலாப்தீன் அப்துல் கலாம், відоміший як А. П. Дж. Абдул Калам; 15 жовтня 1931 — 27 липня 2015) — 11-й президент Індії, який очолював країну з 25 липня 2002 по 25 липня 2007. Був дуже популярним серед населення, за що його прозвали «Народний президент».

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калам.

Авур Пакір Джаїнулабдін Абдул Калам Марайкайяр англ. Avul Pakir Jainulabdeen Abdul Kalam Maraikkayar, там. அவுல் பகிர் ஜைனுலாப்தீன் அப்துல் கலாம்
там. அவுல் பகிர் ஜைனுலாப்தீன் அப்துல் கலாம் авадхі डॉक्टर ए पी जे अब्दुल कलाम
11-й Президент Індії
25 липня 2002 — 25 липня 2007
Віцепрезидент	Бхайрон Сінгх Шекхават
Попередник	Кочеріл Раман Нараянан
Наступник	Пратібха Патіл
Народився	15 жовтня 1931(1931-10-15)[1][2][3]  Rameswaram talukd, Ramanathapuram districtd, Мадраське президенствоd, Британська Індія, Британська імперія
Помер	27 липня 2015(2015-07-27)[1][4][…] (83 роки)  Шиллонг, Індія[4]
Відомий як	політик
Громадянство	Індія
Національність	таміл
Alma mater	St Joseph's College, Tiruchirappallid, Мадраський університет[5] і Оклендський університет
Професія	політик, науковець
Релігія	мусульманин
Нагороди	H K Firodia awardsd (1996) Om Prakash Bhasin Awardd (1986) Медаль Гувера (2008) King Charles II Medald (2007) NSS Wernher Von Braun Memorial Awardd (2013)
Підпис
abdulkalam.nic.in/profile.html
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Таміл за національністю, мусульманин за віросповіданням.

Біографія

Народився 15 жовтня 1931 року в містечку Рамешварам на півдні штату Тамілнаду в сім'ї бідного рибалки. Абдул Калам з дитинства відрізнявся не лише завидною завзятістю в здобутті знань в школі, але і величезною працьовитістю та відповідальністю. Він допомагав своїй сім'ї продажем газет у вільний від школи час. У 1950 році вступив у коледж Сент Джозеф у місті Тіручирапаллі, а у 1954 році — у Мадраський технологічний інститут, де отримав диплом авіаінженера.

З 1958 року працював в Організації оборонних досліджень, а у 1963 році перейшов в Індійську організацію космічних досліджень. Калам зробив значний внесок до розвитку супутникової та ракетної програм Індії. Зокрема, керував проектом з розробки першого індійською ракети-носія SLV-3 для виводу на навколоземну орбіту супутника «Рохині». 18 липня 1980 року під його керівництвом запущений перший індійський супутник SLV-3.

З 1992 по 1999 рік Калам був радником з науки міністра оборони та керівником Департаменту оборонних досліджень. Він автор відомого технологічного плану-2002 з перетворення Індії з країни, що розвивається, в розвинену. Перед президентством займав пост головного радника уряду Індії в ранзі міністра, відповідального за науково-технічний розвиток у стратегічній, економічній та соціальній областях. Відомий стратегічним баченням розвитку Індії та її місця у світі. У своїй книзі «Індія-2020» пропонував програму перетворення країни у технологічну наддержаву.

Виграв президентські вибори 2002 року, підтриманий правлячою партією Індійський національний конгрес^[6][7], а також партією Бхаратія джаната парті^[8][9]. Упродовж перебування на посаді був відомий як «Народний президент»,^[10][11][12] і говорив, що підписання закону про заборону інших доходів членів парламенту Індії (2006 рік) був найважчим за весь термін.^[13] Калама критикували за бездіяльність щодо надісланих йому двадцяти прохань про помилування.^[14] У вересні 2003 року Калам підтримав ідею створення єдиного цивільного кодексу в Індії, де чимало правил діють в межах громад.^{[15][16][17][18]} Наприкінці президентського терміну висловив бажання балотуватися вдруге,^[19] однак через два дні відмовився від цього.^[20]

Після завершення президентського терміну, став запрошеним професором в Індійському інституті менеджменту у містах Шиллонг, Ахмедабад та Індор, почесним членом Індійського наукового інституту в Бангалорі,^[21] канцлером Індійського інституту космічних досліджень і технологій, професором аерокосмічного будування в Університеті Анна та пов'язаний з багатьма іншими академічними й дослідними установами Індії.^[22]

У травні 2012 року запустив програму для молоді в Індії під назвою «Що я можу дати рухові» (What Can I Give Movement), яка акцентувала на протидії корупції.^[23][24] Писав поезію тамільською мовою, грав на віні.^[25] Був вегетаріанцем.^[26][27][28]

Помер від інфаркту увечері 27 липня 2015 року після приступу під час лекції.^[29] Уряд Індії оголосив семиденну жалобу у пам'ять про колишнього президента.^[30]

Промова

Звання, нагороди і премії

Рік нагородження	Назва	Організація
2014	Доктор наук	Единбурзький університет, ВБ[31]
2012	Доктор права (honoris causa)	Університет Саймона Фрейзера[32]
2011	Почесний член IEEE	IEEE[33]
2010	Доктор інженерії	Університет Ватерлоо[34]
2009	Почесний доктор	Оклендський університет[35]
2009	Медаль Гувера	ASME Foundation[36]
2009	Міжнародна премія фон Кармана Вінґса	Каліфорнійський технологічний інститут, США[37]
2008	Доктор інженерії (honoris causa)	Наньянський технологічний університет, Сінгапур[38]
2007	Почесний доктор наук і технології	Університет Карнегі-Меллон[39]
2007	Медаль короля Карла II	Лондонське королівське товариство, ВБ[40][41][42]
2007	Почесний доктор наук	Вулвергемптонський університет, ВБ[43]
2000	Ramanujan Award	Alwars Research Centre, Ченнай[44]
1998	Veer Savarkar Award	Уряд Індії[45]
1997	Премія Індіри Ганді з національної інтерграції	Indian National Congress[45][44]
1997	Бхарат Ратна	Уряд Індії[44][46]
1994	Особливий член	Інститут директорів (Індія)[47]
1990	Падма Вібхушан	Уряд Індії[44][48]
1981	Падма Бхушан	Уряд Індії[44][48]

Бібліографія

• Developments in Fluid Mechanics and Space Technology by A P J Abdul Kalam and Roddam Narasimha; Indian Academy of Sciences, 1988^[49]
• India 2020: A Vision for the New Millennium by A P J Abdul Kalam, Y S Rajan; New York, 1998.^[50]
• Wings of Fire: An Autobiography by A P J Abdul Kalam, Arun Tiwari; Universities Press, 1999.^[51]
• Ignited Minds: Unleashing the Power Within India by A P J Abdul Kalam; Viking, 2002.^[52]
• The Luminous Sparks by A P J Abdul Kalam, by; Punya Publishing Pvt Ltd, 2004.^[53]
• Mission India by A P J Abdul Kalam, Paintings by Manav Gupta; Penguin Books, 2005^[54]
• Inspiring Thoughts by A P J Abdul Kalam; Rajpal & Sons, 2007^[55]
• Indomitable Spirit by A P J Abdul Kalam; Rajpal and Sons Publishing^[56]
• Envisioning an Empowered Nation by A P J Abdul Kalam with A Sivathanu Pillai; Tata McGraw-Hill, New Delhi
• You Are Born To Blossom: Take My Journey Beyond by A P J Abdul Kalam and Arun Tiwari; Ocean Books, 2011.^[57]
• Turning Points: A journey through challenges by A P J Abdul Kalam; Harper Collins India, 2012.^[58]
• Target 3 Billion by A P J Abdul Kalam and Srijan Pal Singh; December 2011 | Publisher Penguin Books.
• My Journey: Transforming Dreams into Actions by A P J Abdul Kalam; August 2013 by the Rupa Publication.
• A Manifesto for Change: A Sequel to India 2020 by A P J Abdul Kalam and V Ponraj; July 2014 by Harper Collins.^[59]
• Forge your Future: Candid, Forthright, Inspiring by A P J Abdul Kalam; by Rajpal and Sons, 29 October 2014.^[60]
• Reignited: Scientific Pathways to a Brighter Future by A P J Abdul Kalam and Srijan Pal Singh; by Penguin India, 14 May 2015.^[61]
• Transcendence My Spiritual Experiences with Pramukh Swamiji by A P J Abdul Kalam; June 2015 by Harper Collins India Publication.^[62]

Біографії

• Eternal Quest: Life and Times of Dr Kalam by S Chandra; Pentagon Publishers, 2002.^[63]
• President A P J Abdul Kalam by R K Pruthi; Anmol Publications, 2002.^[64]
• A P J Abdul Kalam: The Visionary of India by K Bhushan, G Katyal; A P H Pub Corp, 2002.^[65]
• A Little Dream (documentary film) by P. Dhanapal; Minveli Media Works Private Limited, 2008.^[66]
• The Kalam Effect: My Years with the President by P M Nair; Harper Collins, 2008.^[67]
• My Days With Mahatma Abdul Kalam by Fr A K George; Novel Corporation, 2009.^[68]