Ан-2 (за класифікацією НАТО: Colt — «Лоша», розм. кукурудзник[1]) — легкий транспортний літак, біплан. Має близько двадцяти модифікацій. Один двигун потужністю 1000 к.с. Злітна маса 5250 кг.
| Ан-2 | |
|---|---|
 Ан-2 | |
| Тип | легкий багатоцільовий літак |
| Розробник | ДКБ-153 |
| Виробник | АНТК імені Олега Антонова |
| Головний конструктор | Антонов Олег Костянтинович |
| Перший політ | 31 серпня 1947 |
| Початок експлуатації | 1947 |
| Статус | у виробництві (Китай) |
| Основні експлуатанти | Аерофлот ВПС СРСР ВПС КНДР Багато інших |
| Роки виробництва | 1947 — 2001 |
| Виготовлено | 18 000+ |
| Вартість одиниці | близько $225 000 (станом на 1992) близько $760 000 (станом на 2002) |
| Варіанти | Ан-2М, Ан-2СХ, Ан-3, Ан-4, Ан-6 |
 Ан-2 у Вікісховищі | |
Історія
31 травня 1946 року вийшов наказ про початок розроблення легкого багатоцільового транспортного літака та про створення державного конструкторського бюро ДКБ-153. Цей день відзначається дотепер як день народження бюро О. К. Антонова. Ймовірним прототипом міг бути нідерландський літак Werkspoor Jumbo[en].
На 1947 рік був виготовлений перший макет літака, а Антонов позиціював свій літак як авіа версію популярної тоді вантажівки «полуторка». 31 серпня 1947 року відбувся перший випробувальний політ, пілот-випробувач — Володін П. Н. Відразу стали помітні характерні риси нового літака. Він був надзвичайно простий у керуванні та міг виконувати такі маневри, що для інших літаків були вкрай небезпечними, політ залишався керованим навіть на швидкості близько 50 км/год.
Було вирішено почати виробництво на Київському заводі № 473, що тоді нагадував мало не кустарні майстерні. Тоді літак отримав офіційну назву «Антонов — 2», або «АН-2». Після модернізації та пристосування виробничих потужностей на кінець 1950 року було розгорнуте серійне виробництво. У 1952 році воно пригальмувало у зв'язку з початком випуску на заводі фронтового бомбардувальника Іл-28, що було значно пріоритетнішим у той час. Але вже у 1953 році виробництво відновилось. За наступні 10 років Київський авіазавод випустив 3164 літаки.
Перші літаки називали «всюдиліт». В Україні (серед льотно-технічного складу) називався кажан, радянська народна назва — «Аннушка», а також «кукурудзник» (успадкований від У-2), з огляду на використання його в сільському господарстві. Випускався також у Польщі — за 1959—2002 роки випущено 11915 літаків (найбільше), дотепер випускається в Китаї. У книзі Гіннеса фігурує як літак, що випускається майже 70 років — найдовше у світі. Загальна кількість виготовлених літаків — понад 18 000. Наймасовіший у світі одномоторний біплан за всю історію авіації. Експлуатується також у США, Канаді, Європі.
Станом на 2007 рік експлуатувалось понад 4 тис. Ан-2. Багато з них літали по 40 і більше років[2].
Виробництво
Серійне виробництво здійснювалось у СРСР: Київ та Долгопрудний і закінчилось до 1960 року після випуску понад 5000 літаків. Після цього Ан-2 випускались за ліцензією в Китаї (у 1957—1992 роках збудовано понад 950 штук під позначенням Y-5) і Польщі (у 1960—1992 роках збудовано близько 12 тисяч машин, з яких 10 440 доставлено до СРСР і СНД). Основні ремонтні потужності зосереджено на Вінницькому авіаремонтному заводі. Літак експортувався до 26-ти країн світу.
Літак дуже широко експлуатувався у СРСР на повітряних лініях малої протяжності для перевезення пасажирів і вантажів (часто на лініях, що пов'язували обласні центри з районними, а також селами), виконання різних народногосподарських, зокрема, авіаційних хімічних робіт. Підходить для злету та посадки з непідготовлених ґрунтових майданчиків і, оскільки має дуже малий розгін і пробіг, був незамінний для робіт на малоосвоєних територіях Сибіру та Крайньої Півночі, де застосовувався повсюдно.
Станом на 23 червня 2013 року було втрачено 414 літаків типу Ан-2[3].
2012 року в Російській Федерації запропоновано програму з відновлення виробництва літаків Ан-2 та модернізації наявного парку[4].
5 серпня 2016 року пресслужба Державної корпорації «Антонов» повідомила, що легкий транспортний літак Ан-2 потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як єдиний літак, який випускають безперервно протягом понад 60 років[5]. Проте сайт Книги рекордів Гіннеса не підтверджує цю інформацію, Ан-2 (разом із модифікацією Ан-3) внесений лише як найбільший біплан[6]. Також понад 60 років випускається Beechcraft Bonanza, виробництва якого розпочалось у 1947 році та триває донині.
Модифікації
СРСР, Україна, РФ
Перелік:[7]
- Ан-2 (базовий) — перша серійна модифікація.
- Ан-2Л — лісозахисний.
- Ан-2ЛП — лісопожежний (на базі Ан-2В з забором води у поплавці по 630 л кожен).
- Ан-2М — модернізований (одномісний, сільськогосподарський збільшеної місткості).
- Ан-2П — пасажирський (10 м'яких крісел).
- Ан-2ПП — поплавковий протипожежний (цивільний).
- Ан-2C — санітарний (до 6 ношей).
- Ан-2СХ — сільськогосподарський (бак на 1 400 л) СХ.
- Ан-2Т — транспортний (1,5 т вантажу).
- Ан-2ТП — транспортно-пасажирський (10 відкидних сидінь).
- Ан-2ТД — транспортно-десантний.
- Ан-2Ф — для аерофотозйомки. Цивільний варіант зі звичайним фюзеляжем і автопілотом.
- Ан-2Ф, Ан-2 НАК(Ф) — фоторозвідник і нічний артилерійський розвідник. Двокільовий із заскленою хвостовою частиною. Озброювався кулеметом УБТ або автоматичною гарматою НС-23. Перший політ — у квітні 1949 (пілот-випробувач А. Е. Пашкевич). Серійно не будувався.
- Ан-3 — варіант із турбогвинтовим двигуном ТВД-20.
- Ан-4, Ан-2В — «водний» (цивільний гідролітак на поплавцевому шасі). Перший політ 31 липня 1951 року.
- Ан-6, Ан-23А — розвідник погоди з додатковою кабіною в підставі кіля для спостерігача.
- Ан-2В (висотний) — розвідник погоди без додаткової кабіни в підставі кіля для спостерігача.
- Ан-2 «перехоплювач» — Ан-2 зі здвоєною кулеметною туреллю за центропланом і прожектором для перехоплення розвідувальних аеростатів (1960-ті).
- Ан-2СХ з АПО (авіаційний протипожежний оприскувач).
- Ан-2 на лижному шасі — лижі обладнувались гальмами гребеневого типу, що зберігало керованість на землі.
- Ан-2 на багатоколісному шасі — на основних опорах монтувались візки з трьома колесами кожен, на хвостовій — колесо і лижа. Опорна поверхня зросла вдвоє, що збільшило прохідність, але погіршило маневровість на землі. Шасі серійно не будувалось.
- Ан-2Е — Екраноплан. Дослідний. 1973.
- Ан-2МС — ремоторизований, із турбогвинтовим двигуном Honeywell TPE331-12U.
- Ан-2-100 — ремоторизований, із турбогвинтовим двигуном МС-14 виробництва Мотор-Січ, здійснив перший політ 10 липня 2013 року. Оснащений реверсивним повітряним гвинтом АВ-17. 11 квітня 2017 року літак Ан-2-100 підняв вантаж рекордної для свого класу ваги в 3202 кг на висоту 2700 м[8]. 04.04.18 ремоторизовану модифікацію було сертифіковано[9].
Польща
Росія
В липні 2022 року стало відомо, що філія російського інституту Авіаційного приладобудування «Навигатор» проводить роботи над перетворенням Ан-2 на безпілотний літальний апарат шляхом створення нового блоку ОПНП (обчислювач пілотажно-навігаційних параметрів)[10].
Китай
- Y-5A — АН-2Т
- Y-5B — АН-2СХ
- Y-5С — Ан-2ТД, відрізняється кінцевими аеродинамічними поверхнями на верхньому крилі
- Y-5K — салон бізнес-класу
Участь у збройних конфліктах
- Війна у В'єтнамі (1959–1975)
- Афганська війна (1979–1989). Один втрачено.
- Війна Хорватії за незалежність (1991)
Друга карабаська війна
Під час Другої карабаської війни азербайджанські військові переобладнали літаки Ан-2 на безпілотні літальні апарати, де системи дистанційного керування посіли місце пілота-людини в кабіні літака, замінивши екіпаж комплектом, установка якого займає досить короткий проміжок часу[11].
Таким чином було забезпечено те, що зенітні ракетні комплекси «Тор» витрачають свої дорогі ракети та відволікаються на неважливі повітряні цілі[10].
Потім Азербайджан почав завдавати удари по ППО використовуючи безпілотники-камікадзе ізраїльського виробництва: IAI Harop та Elbit Skystriker[10].
Російсько-українська війна
В лютому 2022 року, напередодні повномасштабного військового вторгнення, російські військові «тихо» випробували нові способи розвідки та ураження українських систем протиповітряної оборони за допомогою біпланів Ан-2[10][11].
За повідомленням Defence Blog, російські війська тренуються використовувати застарілі біплани як приманки задля відведення на себе уваги систем української ППО[11].
Таким чином росіяни імітуватимуть прорив гелікоптерної або безпілотної груп[11].
Характеристики
Джерело: «Керівництво з льотної експлуатації літака Ан-2», М.,«Воздушный транспорт, 1984 р.»
Основні характеристики
- Екіпаж: 2 особи
- Пасажиромісткість: 12 осіб
- Вантажопідйомність: 1 500 кг
- Довжина: 12,40 м
- Висота: 5,35 м
- Розмах крила: 18,17 м (верхнє), 14,23 м (нижнє)
- Площа крила: 71,52 м2
- Нормальна злітна маса: 4660 кг
- Максимальна злітна маса: 5250 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 900 кг
- Силова установка: 1 × Поршневий АШ-62ІР 1000 к.с. ( 735 кВт)
- Повітряний гвинт: В-509А-Д7, В-509А-Д7, АВ-2
- Діаметр гвинта: 3,60 м
Льотні характеристики
- Крейсерська швидкість: 185 км/год
- Практична дальність: 900 км
- Перегінна дальність: 2000 км
- Довжина розгону: 105 м
- Довжина пробігу: 140 м
Рекорди
- Найбільший у світі одномоторний біплан[12].
- 11 квітня 2017 року — під час випробувального польоту літак Ан−2−100 підняв вантаж рекордної для свого класу ваги в 3202 кг на висоту 2700 м[12][13].
- У серпні 2015 Міхаель Манусакіс (Michael Manousakis), голова фірми продажу старої військової техніки «Morlock Motors» (Німеччина), перетнув Атлантичний океан на старенькому АН-2, у який він вмонтував додаткові баки для пального. Льотчик купив 41-річний списаний літак у ВПС Польщі і трохи його модернізував. Манусакіс летів за маршрутом Німеччина—Шотландія—Ісландія—Гренландія—Канада—Нью-Йорк, на що витратив менш ніж 24 години. Мотивом перельоту Мануасакіса був обмін — його американський партнер за будь-що бажав мати АН-2 — за нього він пообіцяв Манусакісу віддати свій Cessna 02[14]. Врешті Манусакіс залишив літак собі.
Аварії та катастрофи
З літаками типу Ан-2 відбулося принаймні 618 відомих авіакатастроф у різних льотних пригодах світу, у яких загинуло щонайменше 768 осіб (станом на 16 вересня 2017 року)[15].
Встановлені як пам'ятник
| Місцезнаходження | Фото |
|---|---|
| Державний музей авіації, Київ [16] | https://aviamuseum.com.ua/uploads/images/original/0/9/an2_1428681024_1.jpg [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] |
| м. Гостомель |  |
| Музей дальньої авіації, Полтава | [недоступне посилання з серпня 2019] |
| Музей партизанської слави «Спадщанський ліс» біля м. Путивль | [недоступне посилання з серпня 2019] |
| м. Березань, в парку[17] |
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
