Loading AI tools
населений пункт у Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Долгопру́дний (рос. Долгопрудный) — місто обласного підпорядкування у Московській області Росії, розташоване за 18 км на північ залізницею від Савеловського вокзалу міста Москва на річці Клязьма. Примикає до Москви на півночі, до Хімок на північному сході і до Північного району Москви на заході; з півночі і заходу обмежено каналом імені Москви. У адміністративне підпорядкування міста включені селища Хлєбниково, Павельцево, Шереметьєвський, що розташовані на півночі за каналом імені Москви.
| Місто Долгопрудний | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg)  | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | Міський округ Долгопрудний | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46416 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46716000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1931 | ||||
| Статус міста | 1957 | ||||
| Населення | ▲ 84 429 | ||||
| Площа | 30,74 км² | ||||
| Поштовий індекс | 141700 | ||||
| Телефонний код | +7 495,498 | ||||
| Географічні координати: | 55°56′00″ пн. ш. 37°30′00″ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3 | ||||
| Катойконіми | долгопрудненці, долгопрудненець | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | dolgoprudny.com | ||||
| Голова адміністрації | Троїцький Олег Іванович | ||||
| Мапа | |||||
  Долгопрудний  Долгопрудний | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Населення (2010) — 84,4 тис. чол. (1938 — 8 тис., 1970 — 53 тис., 1991 — 71,1 тис., 2004 — 74 тис.)
У Долгопрудному знаходиться Московський фізико-технічний інститут, Долгопрудненське ПАТП ГУП МО «Мострансавто», підприємства машинобудівної (судноремонтний завод), хімічної (завод тонкого органічного синтезу), оборонної галузей, а також переробні та будівельні підприємства (Московський каменеобробний комбінат (МКК), цегельний завод тощо) Фабрика театральних приладдя. На залізниці Москва — Савелово у міській межі розташовані платформи Новодачна, Долгопрудна, Водники, Хлєбниково, Шереметьєвська.
У місті діють театр «Місто», історико-художній музей, кабельне телебачення.
_(1982_1997).png)
Назва міста походить від назви залізничної платформи Долгопрудний, яка, у свою чергу, походить від рос. Долгого пруда («довгого ставка»), що знаходиться неподалік.
Робітниче селище «Дирижаблестрой» («Дирижаблебуд») було засноване в 1931 році на базі центру з будівництва дирижаблів і Московського дирижаблепорту. 5 травня 1932 дирижаблебудівельний комбінат почав роботу, а вже 7 листопада того ж року побудований на ньому дирижабль брав участь у параді на Красній площі. У 1930-ті роки протягом п'яти років на комбінаті працював видатний дирижаблебудівельник Умберто Нобіле. У 1935 році Дирижаблестрой отримав статус робочого селища. У 1938 року селище було перейменовано у Долгопрудний. Будівництво дирижаблів було припинено. У 1940 році у Долгопрудному розпочала роботу Центральна аерологічна обсерваторія.
25 листопада 1946 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР про створення в Долгопрудному фізико-технічного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, який з 17 березня 1951 року був перетворений у Московський фізико-технічний інститут.
У 1953 році Долгопрудний став центром Красно-Полянського району, у 1957 року отримав статус міста районного підпорядкування. Після цього тут активізувалося житлове та культурно-побутове будівництво. У 1963 році Долгопрудний був віднесений до категорії міст обласного підпорядкування (у міську межу включені села Гнилуша, Котово, Щапова і Лихачово).
На східній околиці міста — ансамбль колишньої садиби Виноградово (XVII—XX століття), яка належала Г. Г. Пушкіну, А. І. Глібову, А. І. Бенкендорфу, Е. М. Банзая. У комплексі садиби — церква Володимирської Божої Матері (XVIII століття, приписується М. Казакову), будинок Банзая (1913 р., арх. Рильський), будинок Германа (1914 р., арх. Рильський, покинутий), кінний двір, клуб-кінематограф, обори, льодовня, гребля, ворота.
У межах міста — садиба Мисове (XIX століття).
_03.jpg)
Мікрорайони
Вулиця Долгопрудна є в містах:
У 1934 тут на пустирі Харитонов Ілля Борисович (1909—1986) побудував сарай для господарських потреб. Ілля працював у ВОХР — охороняв в'язнів — «каналоармейцев», які будували канал Москва — Волга (Канал імені Москви). Проживав він з дружиною Євдокією Іллівною (Дуня) (1911—2001) у тісній комнатенках, яку знімав у селі неподалік. Побудований на пустирі сарай він утеплив, і з зими 1934—1935 року сім'я почала жити в ньому. Тут було набагато затишніше, ніж у кімнатку, та й платити не треба було. Приклад виявився заразливим, і незабаром деякі сім'ї (Єфімова, Балабченкови) стали будувати будиночки поблизу (природно, ніякого дозволу на будівництво ніхто з них не отримував). У народі цей «самобуд» називали селищем ВОХР, або «Дунькіною дєрєвнею». Пізніше це поселення отримало поштову адресу — вулиця Садова, а в будинку № 5 жила бабця Дуня. У 1974 році жителі «Дунькіної дєрєвні» почали переїжджати у квартири побудованих поряд будинків, а у 1976 році останній житель виїхав і поселення було ліквідовано.
Глазунов, Василь Опанасович — перший командувач ВДВ, генерал- лейтенант (проживав з 1955 по 1967 р.); Виноградов Олексій Геннадійович — танкіст, майор (проживав з 1960 по 1988 р.); Гастелло Микола Францевич — знаменитий льотчик, капітан (проживав з 1930 по 1932 р.); Герасимов Михайло Миколайович — офіцер-зв'язківець, майор, депутат міськради (проживав з 1961 по 2003 г .); Горбунов Олексій Матвійович — льотчик, генерал-майор авіації (проживав з 1935 по 1939 р.) ; Долгов Петро Іванович — випробувач парашутів, полковник ВДВ (проживав з 1949 по 1962 р.); Зорін Олексій Іванович — розвідник, гв.младшій лейтенант (проживав з 1938 по 1942 р.) ; Кисельов Степан Васильович — був зам начальника хлєбниковського військового госпіталю, полковник (проживав з 1961 по 1995 г .); Луценко Петро Степанович — учасник боїв за Дніпро, гв.полковнік (проживав з 1952 по 1966 р.); Пацаєв Віктор Іванович — радянський космонавт (проживав з 1955 по 1971 р.); Собінов Василь Васильович — льотчик, лейтенант (проживав з 1940 по 1941 р.); Ушаков Степан Лаврентійович — розвідник, молодший лейтенант (проживав з 1947 по 1965 р.).Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
_(2003).png)
.png)
