Іштван Баторій

Іштван VIII Баторі (угор. Báthory István; 1477-1534) — воєвода Трансильванії (з 1529 року). Син Міклоша IV Баторі з Шом'є (Somlyo) та Софії Урсули Банффі з Лошонци (Bánffy de Losoncz).

Іштван Баторій
Народився	1477[1]  невідомо
Помер	1534  Алба-Юлія, Східно-Угорське королівство, Угорське королівство
Країна	Угорське королівство
Діяльність	аристократ
Титул	граф[d]
Рід	Баторі
Батько	Міклош IV Баторі
Мати	Zsofia Bánffy de Losonczd[1]
У шлюбі з	Catherine Telegdid
Діти	Стефан Баторій, Криштоф I Баторі, Анна Баторі і Andrew Báthoryd

Походив з впливового благородного трансильванського роду Баторі. Після поразки угорців від турків у битві при Могачі в 1526 році, в якому загинув король Лайош II Ягеллон, Іштван, визнав нового короля Угорщини Яна I Запольяï (Zápolya) і став його вірним прихильником. У нагороду король призначив його воєводою Трансильванії (1529).

Сім'я і діти

Дружина: Каталіна Телегді з Телегді (Thelegdy de Telegd) (1492—1549). Мали 8 дітей, у тому числі:

• Андраш VII (пом. 1563);
• Криштоф I (1530—1581), князь Трансильванії;
• Іштван (1533—1586), згодом король Польщі під ім'ям Стефан Баторій;
• Анна, мати сумнозвісної Єлизавети Баторій.