Loading AI tools
угорський і румунський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ште́фан А́уер (рум. Ștefan Auer) (28 травня 1905, Арад, Австро-Угорщина — 13 жовтня 1977, Капошвар, Угорщина) — румунський і угорський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Більш відомий як І́штван А́вар (угор. Avar István).
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 28 травня 1905 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Арад, Румунія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 13 жовтня 1977 (72 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Капошвар, Угорщина | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 176 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Румунія Угорщина | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1919–1921 |  АМЕФА (Арад) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Народився 28 травня 1905 року в місті Арад. Вихованець місцевої команди АМЕФА. У сезоні 1925/26 клуб дійшов до півфіналу чемпіонату Румунії, де поступився майбутньому переможцеві. Штефан Ауер отримав виклик до національної збірної. Дебют відбувся 25 квітня 1926 року. В Бухаресті румунські футболісти здобули переконливу перемогу над збірною Болгарії. Забив останній із шести м'ячів у ворота суперників.
У червні наступного року провів другий, і останній, поєдинок у складі збірної Румунії. Матч з поляками завершився внічию, а Штефан Ауер відзначився «дублем». Того сезону захищав кольори клубу «Колтея». Команда з Брашова дійшла до фіналу національного чемпіонату. Але у вирішальному поєдинку, сильнішим виявився столичний «Кінезул».
1928 року переїхав до Угорщини. Змінив ім'я та прізвище на місцевий лад — Іштван Авар. До 1935 року захищав кольори одного з найсильніших клубів тогочасної континентальної Європи — «Уйпешта». Разом з командою чотири рази святкував перемогу в національному чемпіонаті. Всього в лізі провів 150 матчів і забив 162 м'ячі.
На шляху до фіналу кубку Мітропи 1929 «Уйпешт» переграв празьку «Спарту» і віденський «Рапід». У першому фінальному поєдинку угорці здобули перемогу з великим рахунком над чехословацькою «Славією». Матч-відповідь завершився внічию, і цього було достатньо для загальної перемоги команди з столиці Угорщини. Іштван Авар став найрезультативнішим гравцем турніру — 10 голів у семи матчах[1].
Влітку 1930 року, коли на футбольних полях Уругваю, проходив перший чемпіонат світу, швейцарський «Серветт» організував альтернативний турнір — Кубок Націй[2]. У ньому брали участь представники десяти країн Європи. Від Італії, Нідерландів, Швейцарії, Бельгії, Чехословаччини, Німеччини і Угорщини приїхали до Женеви переможці національних чемпіонатів. Іспанія, Франція і Австрія направили переможців національних кубків. У попередніх раундах «Уйпешт» здобув перемоги над іспанським клубом «Реал Уніон», чемпіоном Нідерландів — «Гоу Егед Іглз» (Девентер) і господарями турніру — «Серветтом» із Женеви. У вирішальному матчі, як і рік тому у Кубку Мітропи, «Уйпешту» протистояла празька «Славія». Угорці тричі змусили Франтішека Планічку діставати м'яч з власних воріт і здобули перемогу на турнірі. Іштван Авар став кращим бомбардиром кубка націй — вісім забитих м'ячів. Наступного року був визнаний найкращим футболістом Угорщини.
У складі збірної Угорщини дебютував 6 жовтня 1929 року. До Будапешту приїхав найприпциповіший суперник — збірна Австрії. Господарі здобули перемогу з рахунком 2:1, а в ворота суперників забивали Йожеф Такач та Іштван Авар.
Чемпіонат світу 1934 року проходив за кубковою схемою (далі просувався переможець поєдинку). У першому матчі зі збірною Єгипту перебував у резерві. У чвертьфіналі жереб звів угорців з «вундертімом» — одним з головних претендентів на перемогу в чемпіонаті. Іштван Авар вийшов у стартовому складі. Відкрив рахунок у матчі Йоганн Хорват, а в другому таймі його подвоїв Карл Цишек. Єдиний м'яч у відповідь провів з пенальті Дьордь Шароші, і в результаті до квартету найсильніших пройшла австрійська збірна.
14 квітня наступного року Авар провів свій останній поєдинок у складі збірної Угорщини. У Цюриху його команда зазнала відчутної поразки від збірної Швейцарії (2:6). Всього за збірну Угорщини він провів 21 матч і забив 24 м'ячі.
1936 року повернувся до Румунії. Протягом п'яти сезонів захищав кольори столичного «Рапіда». З 1937 року був граючим тренером. Команда входила в число лідерів тогочасного румунського футболу. Чотири рази поспіль клуб вигравав національний кубок. Тривалим видався фінал 1940 року. Три матчі з бухарестським «Венусом» завершилися внічию і лише в четвертому поєдинку «Рапід» здобув перемогу над діючим чемпіоном країни (2:1). У переможців відзначилися Дан Гаврілеску і Юліу Бараткі, а в їх суперників — уродженець Чернівців Альфред Айзенбайссер[3]. В чемпіонаті «Рапід» був також одним з лідерів. В чотирьох сезонах з п'яти клуб посідав друге місце. В сезоні 1939/40 Іштван Авар став кращим бомбардиром ліги — 21 гол. Всього за бухарестський клуб у чемпіонаті провів 73 матчі й забив 56 м'ячів.
У роки Другої світової війни був граючим тренером угорської команди «Капошвар Ракоці». Завершив виступи на футбольних полях 1946 року в складі клубу «Кашав».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
