Ісківці (Миргородський район)

І́сківці — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 744 осіб. Входить до складу Сенчанської сільської громади.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ісківці.

село Ісківці
Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам у селі Ісківці Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам у селі Ісківці
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Миргородський район
Тер. громада	Сенчанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA53060290090030858
Основні дані
Засноване	1666
Населення	744
Площа	4,266 км²
Густота населення	174,4 осіб/км²
Поштовий індекс	37251
Телефонний код	+380 5356
Географічні дані
Географічні координати	50°15′41″ пн. ш. 33°12′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	100 м[1]
Місцева влада
Адреса ради	37251, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Ісківці
Сільський голова	Макаренко Сергій Миколайович[2]
Карта
Ісківці
Ісківці
Мапа
Ісківці у Вікісховищі

Географія

Село Ісківці розташоване на берегах річки Сулиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Овдіївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Скоробагатьки

Історія

Засноване 1666 року як хутір для панських робітників^{[джерело?]}.

Вперше згадуються в переписних книгах 1666 як село Юшківці Сенчанської (Счнецької) сотні Лубенського полку. 1688 універсалом лубенського полковника Леонтія Свічки надані сенчанському сотникові Леонтію Васильовичу Слюзу. 1690 універсалом гетьмана І. Мазепи і царською грамотою підтверджені. 1710 універсалом від гетьмана І. Скоропадського дані у володіння його дружині Марії Павлівні. 1729 — 26 дворів, власниками села Юсківці були вдова Марія та її син значковий товариш Семен Слюзи. З 1802 року село — у складі Полтавської губернії. За переписом 1859 року в селі 197 дворів, де мешкають 1188 осіб, два ярмарки на рік. 1863 Юсківці Сенчанські — центр волості Лохвицького повіту, 243 двори, де мешкають 1599 осіб, дерев'яна Покровська церква, винокурний завод. 1888 року — 396 господарств, 2038 жителів, з них письменних 34 чоловіків і 4 жінки. 1866 року засноване двокомплектне початкове училище, у якому навчалося 60 хлопчиків. 1888 року збудоване нове приміщення училища. 1910 — 379 господарств, 2086 жителів, з них писемних чоловіків — 439, жінок — 104. Діяло 12 вітряків, дві лавки. Під час першої російської революції 1905—1907 років у селі організовано осередок «Селянської спілки». В економії поміщика Пишненка відбулося декілька селянських заворушень. Сім'ї активних учасників цих подій були вислані на поселення в Сибір.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 571 житель села^[3].

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Ісковецька сільська рада^[2].

Економіка

• Птахо-товарна ферма.
• ТОВ «Авангард».

Об'єкти соціальної сфери

• Школа.
• Лікарня.

Пам'ятник-бюст Герою Радянського Союзу, командуючому військами Південно-Західного фронту М. П. Кирпоносу

Примітки

1. Прогноз погоди в селі Ісківці. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
2. Ісковецька сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
3. Ісківці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)