Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Індакатерол (англ. Indacaterol, лат. Indacaterolum) — синтетичний препарат, що належить по хімічній структурі до похідних гідроксихіноліну, що застосовується інгаляційно.[1][2] Індакатерол належить до групи селективних бета-2-адреностимуляторів із ультратривалою бронходилятуючою дією (більше 24 годин).[3][4] Індакатерол був розроблений у лабораторії швейцарського концерну «Novartis» та уперше затверджений Європейським Агентством з лікарських засобів у 2009 році[3][5] та затверджений FDA у США у 2011 році.[6]
-Indacaterol_Structural_Formulae.svg) | |
|---|---|
Індакатерол | |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (R)-5-[2-[(5,6-Diethyl-2,3-dihydro-1H-inden-2-yl)amino]-1-hydroxyethyl]-8-hydroxyquinolin-2(1H)-one | |
| Класифікація | |
| ATC-код | R03 |
| PubChem | |
| CAS | 312753-06-3 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C24H28N2O3 |
| Мол. маса | 392,490 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 43% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 45,5—126 год. |
| Екскреція | фекалії, Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ОНБРЕЗ БРИЗХАЙЛЕР, «Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швейцарія UA/11706/01/01 30.08.2011-30/08/2016 |
Індакатерол — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі похідним гідроксихіноліну та належить до групи селективних бета-2-адреностимуляторів ультратривалої дії. Механізм дії препарату полягає у стимуляції β2-адренорецепторів, які знаходяться у гладкій мускулатурі бронхів шляхом активації внутрішньоклітинної аденілатциклази, яка утворює комплекс із G-протеїном, під впливом якого підвищується утворення циклічного АМФ та стимуляція протеїнкінази типу А, що призводить до розслаблення гладкої мускулатури внутрішніх органів.[1] Індакатерол є високоселективним стимулятором β-адренорецепторів другого типу, та має вищу в 24 рази спорідненість до β2-адренорецепторів, ніж до β1-адренорецепторів, і у 20 раз вищу, ніж до β3-адренорецепторів.[2] Індакатерол у порівнянні з сальметеролом характеризується більш швидким проходженням через мембрани клітин, що пов'язано із більшою спорідненістю індакатеролу до ліпідних структур клітин, біля яких розміщені β2-адренорецептори, та забезпечує швидкий початок та довготривалість дії препарату.[3] Індакатерол має вищу спорідненість до β2-адренорецепторів, ніж сальбутамол, але нижчу, ніж сальметерол та формотерол.[2] Індакатерол є неповним агоністом β2-адренорецепторів, на відміну від формотеролу, що забезпечує вищу селективність та більшу безпечність у застосуванні препарату.[2][3] Індакатерол при інгаляційному введенні діє виключно на β2-адренорецептори бронхів та не впливає на рецептори в інших органах, у тому числі на β1-адренорецептори міокарду.[1] При застосуванні індакатеролу зменшується перерозтягнення легень, як динамічне, так і в стані спокою, та покращуються показники функції зовнішнього дихання, у тому числі у порівнянні з формотеролом, сальметеролом/флутиказоном та тіотропію бромідом.[1][3] При тривалому застосуванні індакатеролу спостерігається розвиток толерантності до препарату, а при застосуванні значно вищих від середньотерапевтичних доз препарату різко зростає ймовірність важких побічних ефектів, у тому числі пов'язаних із активацією адренорецепторів міокарду (у тому числі тахікардію, фібриляцію передсердь, явища ішемії міокарду, подовження інтервалу QT), а також можливість виникнення ефекту «рикошету» — посилення бронхоспазму при перевищенні середньотерапевтичної дози препарату або занадто частому застосуванні.[1][7] Незважаючи на швидкий початок дії препарату, індакатерол не рекомендується для зняття гострих приступів бронхіальної астми.[1][7]
Індакатерол швидко всмоктується після інгаляційного застосування у дихальних шляхах, початок дії препарату спостерігається за 5 хвилин після інгаляції препарату[3] та триває 24 години.[1][2] Максимальна концентрація в крові досягається протягом 15 хвилин після інгаляції препарату.[1][2] Біодоступність препарату становить 43%. Індакатерол добре проникає у тканини організму.[2] Згідно досліджень, препарат проходить через плацентарний бар'єр. Даних за виділення індакатеролу в грудне молоко немає.[1] Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться індакатерол із організму переважно із калом, частково виводиться із сечею переважно у незміненому вигляді, та частково у вигляді метаболітів.[1][2] Період напіввиведення препарату складає 45,5—126 годин[1][2], немає даних про зміну цього часу при порушеннях функції печінки та нирок.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Індакатерол застосовується при бронхіальній астмі та хронічному обструктивному захворюванні легень для довготривалого лікування обструкції дихальних шляхів.[1][2]
При застосуванні індакатеролу найчастіше спостерігаються наступні побічні ефекти: нежить та фарингіт (9%), кашель (5—7%), інфекції верхніх дихальних шляхів (до 6%) та головний біль (5—7%).[2][7] Часто (від 1 до 10%) при застосуванні індакатеролу спостерігаються також синусити, пневмонія, стенокардія, поява гіперглікемії та цукрового діабету, спазми м'язів та міалгії, біль у грудній клітці; нечасто (0,1—1%) спостерігається також порушення ритму, алергічні реакції, висипання на шкірі, парестезії.[1][7]
Індакатерол протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю застосовується препарат при вагітності та годуванні грудьми. Індакатерол не рекомендований для застосування у дітей до 18 років.[1] З обережністю препарат застосовується при гіпертиреозі, у хворих із важкими захворюваннями серцево-судинної системи, та при застосуванні лікарських препаратів, що мають здатність до подовження інтервалу QT на ЕКГ.[7]
Індакатерол випускається у вигляді порошку для інгаляцій у капсулах по 150 та 300 мкг.[1][7] Європейське агентство з лікарських засобів зареєструвало для лікування обструктивних захворювань легень також комбінованих препаратів: індакатеролу та м-холінолітика тривалої дії глікопірронію для інгаляційного застосування.[8][9]; індакатерол/мометазон.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
