Імператор Судзін

Імператор Судзін (яп. 崇神天皇, すじんてんのう, судзін тенно ^[1]; 148 до Р.Х. — 9 січня 29 до Р.Х.) — 10-й Імператор Японії, синтоїстське божество, напівлегендарний монарх. Роки правління — 17 лютого 97 до Р.Х. — 9 січня 29 до Р.Х.^[2].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Судзін.

Імператор Судзін
яп. 崇神天皇
Народився	147 до н. е.
Помер	9 січня 29 до н. е.
Поховання	Andon-yama Kofund
Країна	Японія
Діяльність	правитель
Знання мов	японська
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Імператор Кайка
Мати	Ikagashikome no Mikotod
Брати, сестри	Princess Mimatsuhimed, Hikoimasud і Prince Hikofutsuoshinomakotod
У шлюбі з	Empress Mimakihimed
Діти	Імператор Суйнін, Princess Kunikatahimed, Princess Chichitsukuyamatohimed, Prince Yamatohikod, Prince Toyokiirihikod, Toyosukiirihime no mikotod, Princess Nunakiirihimed, Princess Toochiniirihimed, Yasakairihime no mikotod і Q14759414?
Медіафайли у Вікісховищі

Короткі відомості

Імператор Судзін був другим сином Імператора Кайки і Ікаґасікоме но мікото.

У лютому 130 до Р.Х. Кайка став кронпринцом, а після смерті свого батька 23 травня 98 до Р.Х., 17 лютого 97 до Р.Х. успадкував його трон. Він правив 68 років як 10-й Імператор Японії. Його резиденція знаходилась у палаці Сікі но Мідзукакі но мія (磯城瑞籬宮) у краю Ямато, на території сучасного міста Сакураї префектури Нара.

На відміну від «восьми монархів, невідомих історії» про Імператора Судзіна існують розлогі записи його діянь у «Записах про справи давнини» та «Анналах Японії». В сучасній японській історіографії його вважають реальним вождем яматоських племен, першим окімі, який жив у 4 столітті^[3]. Через те, що в давньояпонських хроніках вперше згадуються події загальнояпонського масштабу, існує теорія, що Судзін був першим яматоським монархом, який підкорив своїй владі весь Японський архіпелаг^[4].

Згідно з «Анналами Японії» за правління Імператора Судзіна відбулися такі події:

• 93 до Р.Х. — почалась велика епідемія.
• 92 до Р.Х. — для лікування епідемії за межі Імператорського палацу перенесено святилища богині сонця Аматерасу-Омікамі та божества Ямато Окунітама но камі
• 88 до Р.Х. — вислано монарших полководців для завоювання Східної та Західної Японії.
• 87 до Р.Х. — здійснено об'єднання Японії.
• 86 до Р.Х. — встановлено перепис населення і введено податки.
• 50 до Р.Х. — другий син Імператора стає кронпринцом, а старшому передають управління Східною Японією.
• 38 до Р.Х. — знать краю Ідзумо піднесела крайові священні скарби Імператору, на знак визнання свого васалітету.
• 33 до Р.Х. — корейська країна Мімана привезла данину.

Помер Імператор Судзін 9 січня 29 до Р.Х.. Згідно з переказами «Записів про справи давнини» йому було 120, а згідно з «Анналами Японії» — 168 років. Поховали монарха в мавзолеї Касуґа но Яманобе но Мітіномаґарі но Оканоуе (山邊道勾岡上陵), на території сучасного міста Тенрі префектури Нара.

Наступником Імператора Судзіна став його третій син Ікуме Ірібіко Ісаті но мікото, майбутній Імператор Суйнін, народжений від дружини Мімакі Хіме но мікото.

Генеалогічне дерево

(1) Дзімму

Каму Яї Мімі

〔рід О〕

(2) Судзей

(3) Анней

(4) Ітоку

(5) Косьо

Аматарасі

〔ріл Вані〕

(8) Коґен

Обіко

〔рід Абе〕

(6) Коан

(7) Корей

Момосо

(9) Кайка

Кібіцу

Хікофуцуосі

Янусіосі

Такеуті но Сукуне 〔рід Соґа〕

Вакатаке

〔рід Кібі〕

(10) Судзін

Тойокіїрі

〔рід Кену〕

Ямато Такеру

(14) Тюай

(15) Одзін

(11) Суйнін

(12) Кейко

(13) Сейму

Тойосукіїрі

Ямато

Іокіїрі

◇

Накацу (Одзін)

Хікоімасу

Тамба

Нутесіваке

〔рід Ваке〕

◇

◇

Окінаґа

Дзінґу (Тюай)

Примітки

1. Посмертне ім'я — Мімакі Ірібіко Ініе но Сумера но мікото (御間城入彦五十瓊殖天皇) або Хацукуні Сірасу Сумера но мікото (御肇國天皇). Китаїзована форма посмертного імені — Судзін, «шановане божество».
2. Усі дати подані за європейським календарем.
3. Припускають, що Імператор Судзін помер у 318 або 238 році. Еґамі Наміо, автор «теорії вершників», вважав Судзіна вождем кочових племен, які прийшли в Японію з Південної Кореї, району Мімана, і заснували на архіпелазі нову державу. Представники поміркованої історіографії вбачають у ньому реального лідера прото-державного утворення в районі сучасної префекутруи Нара, який поширив свою владу на регіон Кінкі.
4. Про об'єднання Японії свідчать дані «Записів про справи давнини» і «Анналів Японії» , але їх істиність ставиться сучасними істориками під сумнів.

Джерела та література

• 笠原英彦『歴代天皇総覧 : 皇位はどう継承されたか』 東京、中央公論新社、2001.(яп.)

(Касахара Хідехіко. Збірник правивших Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул. Тюокорон-сінся, 2001.)

• 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) 東京、学研 、2003. (яп.)

(Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. (Серія «Історичні портрети»). Ґаккен, 2003.)

• 『新編　日本史辞典』 京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. (яп.)

(Нове видання. Словник історії Японії. Токьо-соґенся, 1994. — С.544—555.)