Імміграція в Україну

Імміграція в Україну — прибуття в Україну чи залишення в Україні іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Станом на 2006 р. в Україні проживало бл. 6,9 млн мігрантів, уродженців інших країн світу.^[1]. Таким чином Україна є четвертою країною світу за кількістю мігрантів після США, Німеччини та Росії^[2].

Період	Прибулих	Вибулих	Міграційний приріст
Січень—вересень 2020¹	312 836	305 895	6 941
Січень—вересень 2021¹	354 833	340 879	13 954
Різниця	+41 997 (+13,4%)	+34 984 (+11,4%)	+7 013 (+101%)

¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Міграційний приріст населення України в 1990—2020¹ році [3]
¹ Від 2014 року без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Перепис 2001

За результатами перепису 2001 р. в Україні налічувалося 5,2 млн осіб, народжених за її межами, що становило 10,7 % всього населення республіки. Серед мігрантів переважали вихідці з республік СРСР, яких налічувалося понад 4,8 млн, або 10,0 % населення, більшість з яких були уродженцями Росії (3,6 млн осіб, 7,15 % населення).^[4]

	все населення		міське населення		сільське населення
уродженці	чисельність	частка	чисельність	частка	чисельність	частка
Держав СНД	4 837 303	10,0	3 905 692	12,1	931 611	5,8
Азербайджану	90 753	0,2	7 7008	0,2	13 745	0,1
Білорусі	270 751	0,6	216 396	0,7	54 355	0,3
Вірменії	52 168	0,1	38 427	0,1	13 741	0,1
Грузії	71 015	0,1	58 472	0,2	12 543	0,1
Казахстану	245 072	0,5	180 650	0,6	64 422	0,4
Киргизстану	29 476	0,1	22 212	0,1	7 264	0,0
Молдови	165 126	0,3	93 272	0,3	71 854	0,5
Росії	3 613 240	7,5	3 059 573	9,5	553 667	3,5
Таджикистану	32 386	0,1	22 223	0,1	10 163	0,1
Туркменістану	24 926	0,1	21 066	0,1	3 860	0,0
Узбекистану	242 390	0,5	116 393	0,4	125 997	0,8
Держав Європи	288 489	0,6	207 857	0,6	80 632	0,5
Австрії	1 726	0,0	1 499	0,0	227	0,0
Болгарії	2 062	0,0	1 794	0,0	268	0,0
Естонії	10 964	0,0	9 266	0,0	1 698	0,0
Латвії	19 095	0,0	15 564	0,0	3 531	0,0
Литви	16 012	0,0	13 858	0,0	2 154	0,0
Німеччини	64 015	0,1	57 815	0,2	6 200	0,0
Польщі	145 106	0,3	83 145	0,3	61 961	0,4
Румунії	3 876	0,0	3 020	0,0	856	0,0
Словаччини	2 148	0,0	1 442	0,0	706	0,0
Угорщини	11 235	0,0	10 115	0,0	1 120	0,0
Франції	1 433	0,0	1 051	0,0	382	0,0
Чехії	7 473	0,0	6 385	0,0	1 088	0,0
Держав Америки	3 135	0,0	2 669	0,0	466	0,0
Сполучених Штатів Америки	1 040	0,0	849	0,0	191	0,0
Держав Азії	24 324	0,1	23 113	0,1	1 211	0,0
Афганістану	1 111	0,0	1 060	0,0	51	0,0
В'єтнаму	3 399	0,0	3 385	0,0	14	0,0
Індії	1 232	0,0	1 220	0,0	12	0,0
Китаю	5 015	0,0	4 763	0,0	252	0,0
Монголії	4 413	0,0	4 091	0,0	322	0,0
Сирійської Арабської Республіки	1352	0,0	1 317	0,0	35	0,0
Держав Африки	2 708	0,0	2 638	0,0	70	0,0
Держав Австралії, Океанії	281	0,0	263	0,0	18	0,0

Перепис 1989

За даними перепису 1989 р. в Україні налічувалося 7,1 млн мігрантів (населення, народженого за її межами), що становило бл. 13,8 % всього населення республіки. Серед мігрантів переважали вихідці з республік СРСР, яких налічувалося майже 6,7 млн, або 13,0 % населення, більшість з яких були уродженцями Російської РФСР (5,2 млн осіб, 10,1 % населення).^[5]

Чисельність населення УРСР, що народилося за її межами, за місцем народження за результатами перепису 1989 р.:

• Російська РФСР — 5 211 922
• Білоруська РСР — 419 031
• Казахська РСР — 343 730
• Молдавська РСР — 186 983
• Узбецька РСР — 137 095
• Азербайджанська РСР — 84 629
• Грузинська РСР — 79 571
• Киргизька РСР — 38 745
• Вірменська РСР — 36 498
• Таджицька РСР — 36 207
• Туркменська РСР — 32 406
• Литовська РСР — 26 258
• Латвійська РСР — 20 965
• Естонська РСР — 10 994

Уродженцями інших країн були бл. 400 тис. мешканців УРСР, з них більше половини становили уродженці Польщі.

регіон	кількість мігрантів	частка мігрантів у населенні
Кримська	895 347	36,52 %
Донецька	1 151 437	21,58 %
Луганська	600 107	20,92 %
Харківська	578 404	18,12 %
Одеська	466 546	17,58 %
Запорізька	358 569	17,18 %
Дніпропетровська	654 152	16,81 %
м. Київ	406 684	15,67 %
Миколаївська	202 719	15,14 %
Херсонська	188 306	15,13 %
Львівська	337 384	11,99 %
Кіровоградська	136 106	11,01 %
Полтавська	181 096	10,32 %
Київська	195 787	10,05 %
Черкаська	153 436	10,01 %
Тернопільська	116 939	9,68 %
Сумська	138 432	9,67 %
Волинська	103 501	9,52 %
Рівненська	96 620	8,14 %
Чернігівська	105 616	7,44 %
Житомирська	109 957	7,12 %
Івано-Франківська	86 943	6,09 %
Хмельницька	92 730	6,06 %
Чернівецька	56 580	6,00 %
Вінницька	106 453	5,52 %
Закарпатська	54 919	4,38 %

Див. також

• Еміграція з України
• Українська еміграція
• Колоністи іноземні в Україні
• Національний склад населення України
• Населення України за місцем народження

Примітки

1. Migration and Remittances. Eastern Europe and the Former Soviet Union /Ed. by Ali Mansoor, Bryce Quikkin. — World Bank, 2006 — P. 152.
2. «Нетрадиційні» іммігранти у Києві: сім років потому / За заг. ред. Пилинського Я. М. — К.: Стилос 2009 — С. 13.
3. Демографічна та соціальна статистика [Архівовано 4 серпня 2018 у Wayback Machine.] Державна служба статистики України
4. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року» (zip). Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
5. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Распределение населения республик СССР и их регионов по месту рождения. Украинская ССР. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 листопада 2013.

Джерела

• Б. Рубл, Капітал розмаїтости: Транснаціональні міґранти у Монреалі, Вашинґтоні та Києві. — К.: Критика 2007.
• «Нетрадиційні» іммігранти у Києві: сім років потому / За заг. ред. Пилинського Я. М. — К.: Стилос 2009.
• Для кого Україна?. Український тиждень. К. грудень, 2021. Архів оригіналу за 4 січня 2022.

Посилання

• Українське законодавство стосовно імміграції
• Інформація про порядок та умови імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства
• Інститут Кеннана, Київський офіс
• Консультаційний портал ІНФО-ОВІР [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]