З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Миха́йло Степа́нович Іко́нников (нар. 1818, Київ— 9 [21] липня 1897, Київ) — український архітектор, київський губернський архітектор. Брат історика Володимира Іконникова.
| Михайло Іконников | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1818 |
| Смерть | 9 (21) липня 1897 |
| Поховання | Щекавицьке кладовище |
| Підданство | Російська імперія |
| Навчання | Перша Київська гімназія, Петербурзьке Будівельне училище (Санкт-Петербург) |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ, Умань |
| Найважливіші споруди | Присутні місця, Старокиївська пожежна частина, Гранд-Готель, Лук'янівський тюремний замок |
| Нагороди |  |
| Іконников Михайло Степанович у Вікісховищі | |
Народився в Києві. 1835 року закінчив Першу Київську гімназію.
Після її закінчення того ж 1835 року вступив до Петербурзького училища будівельних інженерів, яке закінчив 1840 року. Отримав звання архітекторського помічника.
Після повернення до Києва працював старшим інженером у губернській будівній комісії, архітектором і інженером для проведення робіт.
1854 року вступив на посаду київського губернського архітектора, яку обіймав впродовж 41 року — до 1895 року. Цей строк є рекордним у історії міста. Загалом перебував на службі понад 50 років.
Мав чин дійсного статського радника, був нагороджений багатьма орденами, зокрема орденом Святого Володимира 3-го ступеня[1].
Помер 9(21) червня 1897 року в Києві, через два дні його поховали на старому Щекавицькому кладовищі (могила не збереглась)[1].
Вживав стильові форми неоренесансу, неоготики, неороманського і неоросійського стилів.
Взяв участь у спорудженні Володимирського собору.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
