Ізвод

Ізво́д^[1]^[2] (від церк.-слов. изводъ — «зведення»^[3], «список», «редакція»^[4]) — традиція прочитання (або вимова, редакція) церковнослов'янської мови з наближенням до однієї із сучасних слов'янських мов. Також, традиція запису (транслітерації) церковнослов'янського тексту літерами сучасного алфавіту однієї зі слов'янських мов за принципом «як чується — так пишеться».

Не плутати зі Зводом.

Церковнослов'янська мова, що використовувалася лише в церковному вжитку, піддавалася впливу місцевої мови, тому вже в 12 столітті чітко простежується її поділ на так звані ізводи, варіанти прочитання.

болгарський^[5] (вийшов з ужитку)
македонський
східнослов'янські^[6]
- київський^[7]^[8]^[9]
- московський
  - старомосковський
  - новомосковський
- білоруський
сербський^[10] (вийшов з ужитку)
валахо-молдавський
хорватський глаголичний^[11]
чеський
боснійський^[12]

У східнослов'янському ізводі, в свою чергу, простежувалася різниця між вимовою в Московськії державі і вимовою на українських землях. На основі цих відмінностей відбувся поділ на київський ізвод і московський ізвод.

Запис церковно-слов'янською мовою^[13]:

Ѿче нашъ иже еси на небесѣхъ,
да свѧтитсѧ имѧ Твое,
да прїидетъ царствїе Твое,
да будетъ волѧ Твоѧ,
ѧко на небеси и на земли.
Хлѣбъ нашъ насущныий даждь намъ дне́сь
и остави намъ долъгы наша,
ѧко и мы оставлѧемъ долъжникомъ нашимъ
и не въведи насъ в напасть
но избави насъ ѿ лукаваго.

Транслітерація московським ізводом:

Отче наш, Иже еси на небесех!
Да святится имя Твое,
да приидет Царствие Твое,
да будет воля Твоя,
яко на небеси и на земли.

Хлеб наш насущный даждь нам днесь;
и остави нам долги наша,
якоже и мы оставляем должником нашим;
и не введи нас во искушение,
но избави нас от лукаваго.

Транслітерація київським ізводом^[14]:

Отче наш, іже єси на небесіх,
да святится імя Твоє;
да приідет царствіє Твоє;
да будет воля Твоя,
яко на небеси і на земли.
Хліб наш насущний даждь нам днесь;
і остави нам долги наша,
якоже і ми оставляєм должником нашим,
і не введи нас во іскушеніє,
но ізбави нас от лукаваго.

[1]
Ізвод // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
[2]
Початковий літописний звід [Архівовано 3 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
[3]
Зведення, або Ізвод // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 389.
[4]
Полный церковнославянский словарь. Составилъ священникъ магистръ Григорій Дьяченко. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
[5]
Болгарський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.
[6]
Руський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.
[7]
Київський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.
[8]
Староукраїнські тексти XV—XVII ст. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.
[9]
Тексти староукраїнською XV—XVII ст. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.
[10]
Сербський ізвод^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
[11]
Хорватские глаголические тексты Св. Писания [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
[12]
Боснійський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.
[13]
Острожская Библия. Факсимильное издание. — Москва — Ленинград: Слово-Арт, 1988.
[14]
Отче наш. Молитовник. До друку підготовлено в Перемишльській єпархії Польської православної церкви. 1989 рік. ISBN 86-397-0115-6

Текстовые особенности редакции и извода [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Текстология славянской библии, А. А. Алексеев, С.-Петербург, 1999 [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] ISBN 5-86007-114-0, (рос.)
Соболевский А. И. — Славяно-Русская Палеография [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. СПб., 1901; 2-е изд. СПб., 1908. (рос.).

Ізвод // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 222. — 634 с.
Сербський ізвод^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)

[1] [1]
Ізвод // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] [2]
Початковий літописний звід [Архівовано 3 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.

[3] [3]
Зведення, або Ізвод // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 389.

[4] [4]
Полный церковнославянский словарь. Составилъ священникъ магистръ Григорій Дьяченко. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.

[5] [5]
Болгарський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.

[6] [6]
Руський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.

[7] [7]
Київський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.

[8] [8]
Староукраїнські тексти XV—XVII ст. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.

[9] [9]
Тексти староукраїнською XV—XVII ст. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.

[10] [10]
Сербський ізвод^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)

[11] [11]
Хорватские глаголические тексты Св. Писания [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

[12] [12]
Боснійський ізвод. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 5 лютого 2013.

[13] [13]
Острожская Библия. Факсимильное издание. — Москва — Ленинград: Слово-Арт, 1988.

[14] [14]
Отче наш. Молитовник. До друку підготовлено в Перемишльській єпархії Польської православної церкви. 1989 рік. ISBN 86-397-0115-6

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

Ізвод

Wikiwand in your browser!

Ізвод

Wikiwand in your browser!

Історія

Варіанти ізводів

Приклад

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання