Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або РНОКПП (з 1994 по 2012 роки — індивідуальний ідентифікаційний номер[1], іноді помилково вживається абревіатура «ІПН»[2]) — десятицифровий номер для платників податків з Державного реєстру фізичних осіб України (ДРФО), який надається фізичним особам та закріплюється за ними протягом усього їхнього життя.
РНОКПП зазначається в пластиковому паспорті громадянина України, свідоцтві про народження та додатку "Дія". Також існує окрема довідка про присвоєння ідентифікаційного коду у паперовому вигляді, що не є обов’язковою.[3]
Фізична особа, що має об'єкти оподаткування чи обов'язки зі сплати податків й інших обов'язкових платежів, має зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб і отримати реєстраційний номер облікової картки. Він є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи в разі виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі, укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів, відкриття рахунків в установах банків. Обов'язкове використання реєстраційного номера облікової картки необхідне фізичній особі, якщо вона є засновником юридичної особи, а також, при оформленні податкового кредиту.
З моменту впровадження ДРФО у 1994 році мав назву «індивідуальний ідентифікаційний номер»[1]. З 2012 року набув чинності Податковий кодекс України, у якому використовується термін реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).
З 2020 року РНОКПП став доступний для перегляду у додатку Дія.[4]
Внесення громадян у ДРФО і отримання реєстраційного номера облікової картки, тобто реєстрація фізичних осіб-платників податків й інших обов'язкових платежів, здійснюється органами державної податкової служби за місцем постійного проживання платників. Підставою для такої реєстрації є облікова картка за формою № 1ДР, яка має бути підписана власне особою та подана до органу державної податкової служби за Інструкцією[5] про порядок і умови передачі державним податковим інспекціям інформації для реєстрації фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів.
Для реєстрації у ДРФО громадянин України пред'являє до податкового органу за місцем проживання паспорт або паспортний документ, що містить необхідні відомості, а саме:
та заповнює облікову картку за формою № 1ДР, яку можна безкоштовно отримати у державних податкових інспекціях і в електронному вигляді на сайті Державної податкової адміністрації України.
Отримання реєстраційного номера облікової картки здійснюється Державною податковою адміністрацією України у двотижневий термін від дня подання форми № 1ДР.
Після реєстрації в ДРФО особа отримує в органі державної податкової служби документ з реєстраційним номером облікової картки. До 21 лютого 2002 року таким документом була довідка про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків, а після — картка фізичної особи — платника податків на паперовому носії[6]. Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера вважається такою, що має силу картки фізичної особи — платника податків.
Картки неповнолітніх громадян, незалежно від віку, видаються одному з батьків при наявності свідоцтва про народження дитини та особистого паспорта громадянина України одного з батьків або його паспортного документа з визначеним місцем проживання і відміткою про реєстрацію дитини. У виняткових ситуаціях (хвороба, відпустка, відрядження, перебування в іншому регіоні країни тощо) за бажанням громадянина можлива видача картки іншій особі при наявності особистого паспорта цієї особи або її паспортного документа, паспорта громадянина, для якого здійснюється видача, або його паспортного документа чи ксерокопії цього паспорта або паспортного документа (з чітким зображенням) та нотаріально засвідченого доручення на отримання картки.
Фізична особа у разі зміни своїх реєстраційних даних (прізвища, імені, по батькові або адреси проживання) зобов'язана в місячний термін подати інформацію про це до підрозділу з ведення Державного реєстру органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання.
Іноземні громадяни реєструються і отримують картку в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі при поданні паспортного документа.
Фізична особа - платник податків незалежно від віку, яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи — платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі[7].
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером чинного паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки[8].
Реєстраційний номер облікової картки платника податків складається з десяти цифр[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
