Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ян Жолкевський гербу Любич (пол. Jan Żółkiewski; пом. 1623 / 1633) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.
Ян Жолкевський | |
---|---|
пол. Jan Żółkiewski | |
Народився | 1591[1] |
Помер | 26 квітня 1623 Жовква, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Поховання | Костел Святого Лаврентія |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | військовослужбовець, урядник |
Учасник | Цецорська битва 1620 |
Посада | Яворівський старостаd, грубешівський старостаd і калуський старостаd |
Рід | Жолкевські |
Батько | Станіслав Жолкевський |
Мати | Реґіна Жолкевськаd |
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Син Станіслава Жолкевського та його дружини Реґіни з Гербуртів.
17 травня 1615 року розбив конфедератів Карвацького разом із майбутнім коронним гетьманом Станіславом Конецпольським під Рогатином (тодішній гетьман довірив акцію проти колишніх конфедератів).[2]
Разом із батьком брав участь у битві під Цецорою, коли був важко поранений (став калікою на одну ногу) і потрапив до турецького полону разом з родичем — теребовельським старостою Олександром Балабаном, який вирушив сам додому за грішми для викупу (10 000 злотих)[3], а повернувся через 1 рік.[4] Себастьян Кужанський (пол. Kurzański[5] гербу Одровонж 1621 року перебував на Волощині у справі його звільнення[6]), 1623[4] / 1633 р. був послом сейму у Варшаві, захворів.
Його улюбленцем був засновник Копайгороду Лукаш М'ясковський.[7]
Уряди (посади): староста калуський, грубешівський, яворівський.
Помер 1623[4] або 1633 року від хвороби (рак), був неодруженим, нащадків не мав. Був похований у костелі святого Лаврентія в Жовкві. За версією Шимона Окольского (також за даними Шимона Старовольського[8]) існував його надгробок[9], виготовлений і встановлений коштом сестри Софії Данилович з Жолкевських з епітафією:[4]
Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor |
.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.