Іваненко Григорій Васильович

Григо́рій Васи́льович Іваненко (партійний псевдонім Бараба; * 9 листопада 1893, с. Довге, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії — † 14 вересня 1938, Харків) — активний учасник комуністичного руху на Західній Україні, один із керівників КПЗУ.

Іваненко Григорій Васильович
Народився	9 листопада 1893(1893-11-09) с. Довге, Дрогобицькій повіти, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер	14 вересня 1938(1938-09-14) (44 роки) Харків, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Знання мов	польська
Військове звання	Підпоручник (лейтенант)
Партія	РКП(б), КПЗУ
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іваненко.

Життєпис

Старшини сотні Вітовського, зліва направо: Григорій Трух, Дмитро Вітовський, Омелян Левицький, Григорій Іваненко

Народився у селянській сім'ї. Освіту здобув у Дрогобицькій бурсі, згодом зарахований до гімназії. Брав участь у національному молодіжному й січовому рухах, за що його не раз виключали з навчальних закладів.

Під час Першої світової війни — четар леґіону Українських Січових Стрільців, відзначився у боях у Карпатах 1915 р.

Потрапив у російський полон (Омськ, 1915—1918).

1919 — став членом РКП(б), брав участь у Громадянській війні в Сибіру.

1920 — направлений політичним працівником до військових частин Червоної Української Галицької Армії.

Від 1921 — член ЦК Комуністичної партії Східної Галичини (від 1923 — Комуністична партія Західної України), очолював підпільні окружні комітети партії в Східній Галичині, делегат конгресів Комінтерну.

1928—1933 — секретар ЦК КПЗУ і кандидат у члени політбюро. П'ять років провів у польських в'язницях.

Автор низки брошур і статей з питань комуністичного руху в Західній Україні.

1933 — разом з іншими керівниками КПЗУ відкликаний до УСРР і внаслідок розходжень із політикою ВКП(б) і КП(б)У був засуджений до 10 років ув'язнення за «належність до Української Військової Організації». Відбував покарання на Соловках. За визначенням чекістів, належав до групи українських політв'язнів, «непримиримых к Соввласти»^[1].

Помер у в'язниці Харкова.

Примітки

1. Цит. за: Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — К.: Сфера, 2003. Т. 1. С. 468

Джерела та література

• К. Є. Науменко. Іваненко Григорій Васильович [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 396. — ISBN 966-00-0610-1.
• К. Є. Науменко. Іваненко Григорій Васильович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. ISBN 966-7841-40-5 (Т. 1) ISBN 966-7841-68-5

Література

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Українські січові стрільці 1914—1920. — Львів, 1935
• Борці за возз'єднання: Біографічний довідник. — Львів, 1989
• Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ. — Львів, 1989

Посилання