Remove ads

Архімандрит Іакінф (в миру Яків Іванович Карпинський, також Йоакинф Карпинський; (*бл. 1723, Краснокутськ — †29 листопада 1798, Москва) архімандрит Новоспаського Монастиря в Москві, український бароковий письменник, автор морально-догматичних творів. Настоятель Рильського Миколаївського, Голутвинського Богоявленського, Новгородського В'яжицького, Кирилівського Білозерського, Новгородського Юріївського, Московського Новоспаського Крутицького монастирів. Ректор Переяслав-Залеської, Коломенської, Кирилобілозерської, Вологодської та Новгородської семінарій. Член Синоду.

Коротка інформація Альма-матер:, Діяльність: ...
Архімандрит Іакінф
 
Альма-матер: Києво-Могилянська академія
Діяльність: письменник
Ім'я при народженні: Яків Іванович Карпинський
Народження: 1723(1723)
Україна Україна Краснокутськ, Богодухівський повіт
Смерть: 10 грудня 1798(1798-12-10)
Москва
Чернецтво: 1744
Закрити
Remove ads

Життєпис

Народився у сім'ї протоієрея Воздвиженської церкви села Черкасько-Порічного Суджанського повіту.

Початкову освіту здобув у Бєлгородському духовному училищі, потім закінчив повний курс Харківського колегіуму. Пізніше у Києво-Могилянській академії вивчав богослов'я, грецьку та давньоєврейську мови у 1735—1744 роках.

Був учителем в різних навчальних закладах.

У 1744 прийняв чернечий постриг у Харківському Покровському монастирі. Цього ж року призначений префектом Харківського колегіуму.

1744—1757 викладав у Харківському колегіумі ( з 1751 — префект).

У 1757 Карпинського переведено до Дмитровського Борисоглібського монастиря, де висвячено на архімандрита. 1757 — після присвячення в архімандрити, був настоятелем низки монастирів: Борисоглібського (1757), Переяславського Данилового[ru], Севського Преображенського[ru], Рильського Миколаєвського (1767 — 1771), Коломенського Голутвина[ru] (1771 — 1774), Новгородського Вяжицького[ru] (1774), Кирило-Білозерського, Новгородського Юр’єва[ru] (27 червня 1792), Московського Донського (23 квітня 1795), Московського Ново-Спаського[ru] (з 1797).

Працював ректором Переяславо-Залеської, Коломенської, Кирилобілозерської, Вологодської, Новгородської семінарій. Був головним управителем Миколаївського духовного правління.

З 12 травня 1794 був членом Московської контори святійшого Синоду.

Припускається, що причиною частих переводів і незначного росту по службі (попри його досвіду) був запальний характер, надмірне честолюбство.

Надавав покровительство Ювеналію Воєйкову[ru], який жив у нього у Новоспаському монастирі після звільнення через хворобу.

Досконало володів латинською мовою, за що сучасники називали його «Цицероном». Автор морально-догматичних творів.

Діяльність Іакінфа Карпинського мала неоднозначну оцінку як у його сучасників, так і у подальші часи. В історичній літературі другої половини ХХ сторіччя його діяльність оцінювалася негативно.

Помер у Московському Новоспаському монастирі, де й похований.

Remove ads

Твори

Відомий своїм курсом догматики («Compendium theologiae dogmatico-polemicae» («Скорочення догматично-полемічного богослов'я»), виданий у 1786, 1790, 1810), що був тривалий час посібником в семінаріях, та проповідями, що увійшли в книжку «Повчальні слова, в різні часи сказані Кирило-Білозірським архімандритом Іакінфом Карпинським» (СПб., 1782).

У «Повчальних словах» Карпинський виступає відкритим прихильником російського самодержавства, яке зводить до Рюрика і вважає, що дає більше можливостей для реалізації свобод, ніж республіка. Книжка включає 21 його проповіді з 1771 по 1781 рр.

За дорученням Г. Потьомкіна-Таврійського Карпенський переклав латинською мовою Духовний регламент з додатком трактату Т. Прокоповича «О правильном разводе мужа с женою».

У 1782 закінчив початий Давидом Нащинським переклад на латинську трактату Феофана Прокоповича «Об иге неудобоносимом», який видав у Лейпцигу.

Під його спостереженням Ювеналієм Воєйковим упорядкований «Опис Новоспаського Московського монастиря» (1802).

Інші його твори зберігаються в рукописах у бібліотеці Санкт-Петербурзької духовної академії.

Remove ads

Посилання

Джерела

  • Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 2. — К., 1856;
  • Строев П. М. Списки иерархов… — СПб., 1877;
  • Серебренников В. Киевская Академия… — К., 1897.

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.

Remove ads