Євген-Михайло Зиблікевич[3] (псевдо: «К.Порохівський» 20 листопада 1895, м. Старий Самбір, тепер Львівська область 16 вересня 1987, Філадельфія, США[4]) — український громадсько-політичний діяч, редактор, журналіст.

Коротка інформація Євген Зиблікевич, Загальна інформація ...
Євген Зиблікевич
Thumb
Президент СЄДІ Євген Зиблікевич, Філадельфія, кінець 1960-х рр. Архів Східноєвропейського дослідного інституту ім. В. К. Липинського, США.
Загальна інформація
Народження20 листопада 1895(1895-11-20)
м. Старий Самбір, тепер Львівська область
Смерть16 вересня 1987(1987-09-16) (91 рік)
Філадельфія, Пенсільванія, США[1][2]
ПохованняУкраїнський цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Псевдо«К.Порохівський»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Закрити

Борець за незалежність України у ХХ сторіччі[5]

Життєпис

Thumb
Перший Конґрес Українських Націоналістів у Відні, 1929 рік. Сидять зліва направо 1 ряд: Юліан Вассиян, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Євген Коновалець, Микола Сціборський, Яків Моралевич, Володимир Мартинець, Микола Вікул. Стоять зліва направо 2 ряд: Іван Малько, Осип Бойдуник, Максим Загривний, Євген Зиблікевич, Петро Кожевників, Дмитро Демчук, Леонід Костарів, Олесь Бабій, Ріко Ярий, Михайло Антоненко, Зенон Пеленський. Стоять зліва направо 3 ряд : Юрій Руденко, Ярослав Барановський, Степан Охримович, Степан Ленкавський, Андрій Федина, Ярослав Герасимович, Теофіл Пасічник-Тарнавський, Олександр Згорлякевич

Народився у м. Старий Самбір[6] (нині Львівська область, Україна) в родині міського судового урядовця. Доводився внучатим племінником видатному галицькому політику Миколаю Зиблікевичу[7].

Закінчив Перемиську гімназію у 1915 році.

Сотник корпусу Січових Стрільців армії УНР. Член УВО.

Восени 1922 засуджений польським судом на тривалий термін ув'язнення за співучасть у підготовці замаху на Ю.Пілсудського та львівського воєводи Ґрабовського, вчиненого Стефаном Федаком у вересні 1921. У січні 1923 вийшов на волю через амністію.

Окружний комендант УВО Перемищини у 1921 і 1923. 28 березня 1925 року засуджений на «процесі басарабівців» до 3 років ув'язнення. Вийшов на волю на початку 1928.

1929 — учасник І Конгресу українських націоналістів (Відень)[8].

Співвласник і співредактор газети «Український голос» (1926—1932), редактор тижневика «Бескид» (1930—1931, обидва у Перемишлі), «Змаг» (1937—1938, Львів).

На еміґрації — чільний діяч гетьманського руху, редактор щоденника «Америка».

Очолював від моменту заснування Східно-європейський дослідний інститут імені В. Липинського.

Похований на Українському цвинтарі святої Марії (Фокс Чейз) у Філадельфії (США).

Примітки

Джерела та література

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.