Vickers Wellington
британський середній бомбардувальник періоду Другої світової війни / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Vickers Wellington?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Віккерс Веллінгтон (англ. Vickers Wellington) — британський двомоторний середній бомбардувальник, що перебував на озброєнні Королівських ПС Великої Британії та інших країн союзників за часів Другої світової війни. Літак був розроблений компанією Vickers-Armstrongs у середині 1930-х років і мав значну відмінність від планерів літаків тих часів — характерною ознакою цього літака стала геодетична конструкція, яку часто називають «геодезичною».
Vickers Wellington | |
---|---|
Призначення: | середній бомбардувальник/протичовновий літак |
Перший політ: | 15 червня 1936 |
Прийнятий на озброєння: | жовтень 1938 |
Знятий з озброєння: | березень 1953 |
Період використання: | 1936–1945 |
На озброєнні у: | Королівські ПС Великої Британії Повітряні сили флоту Великої Британії ВПС Канади ВПС Польщі |
Розробник: | Vickers-Armstrongs |
Виробник: | Vickers-Armstrongs |
Всього збудовано: | 11 461[1] |
Модифікації: | Vickers Warwick, Vickers VC.1 Viking |
Конструктор: | Vickers-Armstrongs |
Екіпаж: | 6 осіб |
Максимальна швидкість (МШ): | 378 км/год |
Бойовий радіус: | 4 106 км |
Бойова стеля: | 5 490 м |
Швидкопідйомність: | 5,7 м/с |
Довжина: | 19,69 м |
Висота: | 5,31 м |
Розмах крила: | 26,27 м |
Площа крила: | 78,1 м² |
Порожній: | 8 435 кг |
Максимальна злітна: | 12 955 кг |
Двигуни: | 2 × радіальні 9-циліндрові поршневі авіаційні двигуни повітряного охолодження Bristol Pegasus Mk XVIII |
Тяга (потужність): | 1 050 к.с. (783 кВт) |
Підвісне озброєння: | 2 041 кг бомб |
Кулеметне озброєння: | 6-8 × .303-дюймових (7,7-мм) авіаційних кулеметів М1919 |
Vickers Wellington у Вікісховищі |
Практично з перших днів світової війни бомбардувальник узяв найактивнішу участь у бомбардуванні ворожих об'єктів, але через слабку захищеність літака він зазнавав великих втрат у боях над Німеччиною і згодом його перенацілили на проведення нічних бомбардувань[2]. З 1943 року «Веллінгтон» поступово почали замінювати на ефективніші та потужніші чотиримоторні важкі бомбардувальники типу «Ланкастер». Надалі «Веллінгтон» служив в основному як літак протичовнової оборони. Протягом 1937—1945 років британська авіаційна промисловість випустила 11 461 одиницю цих бомбардувальників у 16 різних варіаціях. За час воєнних дій «Веллінгтони» провели 346 440 годин у бойових вильотах на Європейському театрі війни та 525 769 годин на фронтах Близького і Далекого Сходу[2].
Попри відхід на другорядні позиції у виконанні бойових завдань, цей бомбардувальник був єдиним британським літаком, що випускався протягом усієї Другої світової війни, та посів одне з перших місць в історії авіації за кількістю випущених екземплярів бомбардувальників не тільки Великої Британії, а і всього світу[Прим. 1][3][4].