Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) — операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін охоплює вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому коді UNIX. Немає стандарту, який визначає термін, і припустимі різні точки зору про те, чи вважати певний продукт UNIX-подібним чи ні.
The Open Group володіє торговою маркою UNIX і веде справи Single UNIX Specification, де слово UNIX використовується як знак відповідності. Вони не схвалюють вживання терміна «UNIX-подібний» і вважають, що це зловживання їхньою торговою маркою. Керівництво групи вимагає використання великих літер у назві UNIX або в іншому випадку окремо від решти тексту, схвалюють використання слова UNIX як прикметника в поєднанні з такими словами, як «система», і не схвалюють написання через дефіс (належать до англійських текстів). Найближчий термін, який вони вважали б коректним, був би «UNIX system-like»[1].
З 2007 року ведеться суперечка між Вейном Греєм і The Open Group, в якому обговорюється використання слова UNIX як торгової марки[2]. Зі слів Trademark Trial and Appeal, Board Gray зі своєю компанією вимагає від The Open Group надати йому документацію для їхніх вимог до торгової марки.
Також, у 2007 році X/Open Company Ltd. наполягла на тому, щоб німецький Університет Касселя не використовував «UNIK» як скорочення[3].
Денніс Рітчі, один з творців UNIX, висловив свою думку, що UNIX-подібні системи, такі як Linux, є де-факто UNIX-системами. Ерік Реймонд запропонував розділити UNIX-подібні системи на 3 типи:
Cygwin, не бувши операційною системою, надає UNIX-подібне середовище в Microsoft Windows; також існують сервіси Microsoft Windows для UNIX.
UNIX-системи почали з'являтися з пізніх 1970-х і ранніх 1980-х. Багато власницьких версій, таких як Idris (1978), Coherent [en] (1983) і UniFLEX[en] (1985), ставили за мету забезпечити потреби бізнесу функціональністю, доступною навченим користувачам UNIX.
Коли AT&T дозволила комерційне ліцензування UNIX в 1980-х, безліч розроблених власницьких систем ґрунтувалися на цьому, включаючи AIX, HP-UX, IRIX, Solaris, Tru64 UNIX, Ultrix і Xenix. Це багато в чому витісняло власницьких клонів. Зростаюча несумісність між системами призвела до створення стандартів взаємодії, у тому числі POSIX і Єдиної специфікації UNIX.
Між тим, в 1983 році був запущений проєкт GNU, завдяки якому вдалося зробити операційну систему, яку всі користувачі комп'ютера могли вільно використовувати, вивчати, виправляти, збирати заново. Різні UNIX-подібності розроблялися аналогічно GNU, часто з тими ж основними компонентами. Вони передусім служили дешевим заміщенням UNIX і включали 4.4BSD, Linux і Minix. Деякі з них послужили основою для комерційних UNIX-систем, таких як BSD/OS[en] і Mac OS X. Примітно, що Mac OS X 10.5 (Leopard) сертифікований Єдиною специфікацією UNIX[4].
Більшість виробників відкритих UNIX-систем не домагаються сертифікації UNIX для свого продукту навіть як компромату: вартість сертифікації вважається неприпустимою. Для таких систем зазвичай використовують термін «Freenix». Прикладом є GNU, Linux, Minix, OpenSolaris, Plan 9 і BSD зі своїми нащадками, такими як FreeBSD, NetBSD і OpenBSD.
Вільні ядра, бібліотеки, середовище стільниці та інші компоненти використовуються як у вільних операційних системах, так і в тих що включають невільне, або складаються з нього майже повністю.
У 1983 році Річард Столмен оголосив про створення проєкту GNU — спроби створення вільної UNIX-подібної операційної системи з нуля, без використання оригінального початкового коду. Велика частина програмного забезпечення, розробленого в рамках даного проєкту, — такого, як GNU toolchain, Glibc (стандартна бібліотека мови Сі) та Coreutils — відіграє ключову роль в інших вільних операційних системах. Однак роботи по створенню заміни для ядра UNIX, необхідні для повного виконання завдань GNU, просувалися вкрай повільно. В цей час GNU Hurd — спроба створити сучасне ядро на основі мікроядерної архітектури Mach — все ще далека від завершення.
Неядерні компоненти GNU використовуються для створення ОС з такими ядрами як:
Ядро | Приклади ОС |
---|---|
Linux | Системи сімейства GNU/Linux |
GNU Mach | GNU Hurd (а також дистрибутиви на зразок Debian GNU/Hurd) |
Ядра BSD | Системи проєкту Gentoo/Alt |
Ядро FreeBSD | Debian GNU/kFreeBSD |
Ядро NetBSD | Debian GNU/kNetBSD |
Darwin | GNU-Darwin, OpenDarwin |
Ядро OpenSolaris | Nexenta OS, OpenSolaris |
Ядро Minix | Сама Minix 3 |
У різних системах (наприклад, BSD та OpenSolaris) часто використовуються GNU Compiler Collection і середовище GNOME.
У 1991 році, коли Лінус Торвальдс опублікував ядро Linux і залучив помічників, використання інструментів, розроблених в рамках проєкту GNU, було очевидним вибором. Ядро Linux, побудоване з використанням інструментів та бібліотек GNU, інколи називають GNU/Linux. Дистрибутиви Linux (такі як Red Hat і Debian), що включають ядро, утиліти та додаткове програмне забезпечення, стали популярними як серед аматорів, так і серед представників бізнесу.
У вбудовуваних і мобільних системах використовується також ядро Linux без компонентів GNU; прикладом може бути Android, популярна ОС для смартфонів, або μCLinux з бібліотекою uClibc.
Є безліч запатентованих UNIX-подоб, таких як: AIX, HP-UX, IRIX, Mac OS X, LynxOS, QNX, Xinuos OpenServer, Solaris, Tru64 UNIX, UnixWare, Xenix і VxWorks.
Дослідницькі не-UNIX:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.