The Chronic
дебютний альбом Dr. Dre / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
The Chronic — дебютний студійний альбом американського репера Dr. Dre, випущений 15 грудня 1992 року на лейблі Death Row Records.
The Chronic![]() | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||
Студійний альбом Dr. Dre | |||||||
Виконавець | Dr. Dre | ||||||
Дата випуску | 15 грудня 1992 | ||||||
Записаний | червень 1992 | ||||||
Жанр | джі-фанк, гангста-реп, хіп-хоп Західного узбережжя[1] | ||||||
Тривалість | 62:52 | ||||||
Мова | англійська | ||||||
Студія звукозапису | Death Row Studios, Лос-Анджелес, Каліфорнія | ||||||
Лейбл | Death Row, Interscope | ||||||
Продюсер | Dr. Dre, Шуг Найт (виконавчий.) | ||||||
Хронологія Dr. Dre | |||||||
| |||||||
Сингли з альбому The Chronic | |||||||
| |||||||
Музичне відео | |||||||
«Nuthin' but a "G" Thang» на YouTube | |||||||
Музичне відео | |||||||
«Dre Day» на YouTube | |||||||
Музичне відео | |||||||
«Let Me Ride» на YouTube | |||||||
Музичне відео | |||||||
«Lil' Ghetto Boy» на YouTube | |||||||
Альбом був записаний у червні 1992 року на студії Death Row Studios в Лос-Анджелесі за участю хіп-хоп артистів Західного узбережжя, включаючи Snoop Doggy Dogg, Daz Dillinger, Kurupt, Nate Dogg та Warren G (зведеного брата Dr. Dre) допоміг розпочати їхню власну кар'єру. Дистриб'юцією альбому займався лейбл Interscope Records[3].
То був перший сольний альбом Dr. Dre після того, як він покинув хіп-хоп групу N.W.A. та її лейбл Ruthless Records через фінансову суперечку. The Chronic містив як приховані, так і прямі образи на адресу лейбла Ruthless Records та його власника, колишнього члена N.W.A., Eazy-E. Альбом був названий на честь сленгової назви високоякісного сорту канабісу («Chronic»), а його обкладинка — данина поваги до цигаркового паперу Zig-Zag.
Альбом досяг 3 місця у чарті Billboard 200 та 1 місця у чарті Top R&B/Hip-Hop Albums в американському журналі Billboard[4][5]. Альбом був проданий тиражем більше трьох мільйонів екземплярів у Сполучених Штатах і був сертифікований RIAA як «тричі платиновий» через рік після виходу, 3 листопада 1993 року, що призвело до того, що Dr. Dre увійшов до десятки найбільш продаваних американських артистів-виконавців 1993. За даними Nielsen SoundScan, станом на липень 2015 альбом був проданий в США в кількості 5,7 мільйонів копії за рахунок платного цифрового скачування[6][7].
Альбом містить три сингли, які потрапили в чарти журналу Billboard: Nuthin' But a «G» Thang, Let Me Ride і Dre Day. «Nuthin' but a „G“ Thang» досяг 2-го місця в чарті Billboard Hot 100 і 1 місця в чартах Hot R&B/Hip-Hop Singles & Tracks і Hot Rap Singles. У 1993 році «Nuthin' But a „G“ Thang» був сертифікований RIAA як «платиновий», у той час як «Dre Day» став «золотим» з продажу в США . У 1994 році Let Me Ride приніс Dr. Dre премію «Греммі» за найкраще сольне реп-виконання, а пісня «Nuthin' But a „G“ Thang» була номінована на Найкраще реп-виконання дуетом або гуртом на 36-й церемонії «Греммі»[8].
Продакшн Dr. Dre був відзначений за популяризацію поджанру джи-фанк у гангста-репі . The Chronic широко відомий як один з найважливіших і впливових альбомів 1990-х років, і вважається багатьма шанувальниками та колегами одним з найкраще спродюсованих хіп-хоп альбомів усіх часів . В 2003 альбом The Chronic був поміщений на 138 місце в списку «500 найбільших альбомів всіх часів за версією журналу Rolling Stone»[9].